Акан (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Акан
Akan
Поширена в: Гана
Носії: 11,5 млн.
Писемність: латиниця
Класифікація: Нігеро-конголезькі мови
Ква мови
Поту-тано мови
Аканські мови
Регулює: Bureau of Ghana Languages[d]
Коди мови
ISO 639-1 ak
ISO 639-2 aka
ISO 639-3 aka

Ака́н — одна з мов групи ква, поширена в центральній частині Гани.

Кількість осіб, що розмовляють мовою становить понад 5 млн (1981).

Мова являє собою групу 2 близьких підгруп діалектів:

Термін «акан» раніше застосовувався в науковій літературі для позначення групи споріднених мов у рамках мовної спільноти ква. За класифікацією Дідріха Вестермана та М. Браяна в неї включались 3 діалектні підгрупи:

  • тві-фанті
  • аньї-бауле
  • гуанг

Джозеф Грінберг додав в цю групу мови метьїбо та абуре. Дослідження 1960-70-их років показали, що в групу входить приблизно 20 мов, для її визначення був застосований термін «вольта-комое».

Мови акан — характерний випадок поширення серед західно-африканських мов гармонії голосних за висотою. Голосні поділяються на 2 серії — високого та низького підйому, і всі голосні в слові повинні, як правило, належати до однієї серії. В цих мовах представлено 2 рівних тони, які мають граматичне та лексичне значення.

Іменники акан мають категорії однини та множини, категорія граматичного роду відсутня. Збереглись залишки узгоджених іменних класів. У словотворенні широко використовуються словоскладання. Для синтаксису характерний вплив серіалізації; низка дієслів у реченні слідують один за одним в одній і ті й же видово-часовій формі, виражаючи таким чином дрібні послідовності якихось дій.

Писемність на основі латинської графіки, єдина норма відсутня, і діалекти мають особисті писемні традиції. Найрозвиненіші — аквапім, фанті та ашанті.

Література мови акан[ред.ред. код]

Мова акан має велику кількість літератури у прислів'ях, казках, традиціній драмі, а також нову літературу у сучасній драмі, оповіданнях та романах. Ця література стала докментуватися в письмовій формі тільки наприкінці 1800-х років. Пізніше, Джозеф Хэнсон Квабена Нкетіа зібрав прислів'я та казки у збірку, що мала назву Ритуальні панахиди народності Акан (1969), Народні пісні Гани (1963), Поезія народу акан (1958). Найбільш відомими авторами на цій мові є: драматург А. А. Опоку (A. A. Opoku), драматург Е. ДЖ. Осев (E. J. Osew), автор новел К. Е. Осуву (K. E. Owusu), та драматург і автор новел Р. А. Табі (R. A. Tabi). Нажаль, через брак фінансування Бюро мов Гани чимало творів просто не публікує.

Писемність[ред.ред. код]

Мова акан почала записуватися у першій половині 19 століття, хоча списки слів наріччя фанте були оприлюднені ще у 17—18 століттях. Літературний стандарт спочатку був заснований на наріччі акуапем. Пізніше були розроблені стандарти для наріч асанте (1950-ті роки) і фанте. У 1978 році було розроблено єдиний літературний стандарт для трьох наріч мови акан — акуапем, асанте, фанте[1].

Нижче наведено спільну абетку для всіх нарічь мови акан[2].

A a B b D d E e Ɛ ɛ F f G g H h I i K k L l
/a/ /b/ /d/ /e/, /ɪ/ /ɛ/ /f/ /g/ /h/ /i/ /k/ /l/
M m N n O o Ɔ ɔ P p R r S s T t U u W w Y y
/m/ /n/, /ŋ/ /o/, /ʊ/ /ɔ/ /p/ /r/ /s/ /t/ /u/ /w/ /j/
  • Буква l використовується тільки в наріччі асанте.
  • Помʼякшення приголосних звуків передається написанням букви y після букви для приголосного: ky [kʲ], gy [gʲ], ny [nʲ], hy [hʲ].
  • Лабіо-палаталізаія приголосних звуків на письмі передається написанням букви w після букви для приголосного: tw [t͡ɕᶣ], dw [d͡ʑᶣ], nw [nᶣ], hw [ɕᶣ].

Для наріччя фанте може використовуватись трохи інша абетка[3].

A a B b C c D d E e Ɛ ɛ F f G g H h I i K k L l
M m N n O o Ɔ ɔ P p R r S s T t U u W w Y y Z z
Dw dw Dz dz Gy gy Hw hw Ky ky Ny ny Ts ts Tw tw

Важливі слова і фрази на мові акан[ред.ред. код]

  • Akwaaba/Akɔaba — Ласкаво просимо
  • Aane — Так
  • Yiw (Akuapim) — Так
  • Yoo — Добре, згода
  • Daabi — Ні
  • Da yie — Добраніч
  • Me rekɔ da (звучить як — мі ко да) — Я збираюсь спати
  • Ɛ te sεn/Wo ho te sɛn? — Як ти? (іноді використовується як привітання)
  • Me da wo ase — Дякую
  • Me pa wo kyɛw — Вибач, перепрошую
  • Dwom/nnwom — пісня/музика
  • Wo din de sεn? — Як тебе звати?
  • Me din de …/Yɛfrɛ me … — Мене звати …
  • Wadi mfeɛ ahe/sɛn? — Скільки йому/їй років?
  • Woadi mfeɛ ahe/sɛn? — Скільки тобі років?
  • Ɛ wɔ hen? — Де це?
  • Me rekɔ — Я йду

Примітки[ред.ред. код]

  1. Keith Brown, Sarah Ogilvie. «Concise encyclopedia of languages of the world». Ст. 18.
  2. Hartell, Rhonda L. «Alphabets of Africa».
  3. Catherine Flaatten. «Fante handbook for beginners».

Література[ред.ред. код]

Додаткові посилання[ред.ред. код]