Каракуми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каракуми
MAKarakum6.jpg
Країна Flag of Turkmenistan.svg Туркменістан[1], Flag of Russia.svg Російська імперія і Flag of the Soviet Union.svg СРСР
CMNS: Каракуми у Вікісховищі
Каракуми. NASA World Wind
Пустеля Каракуми

Каракуми (туркм. Garagum) — піщана пустеля в Середній Азії в межах Туркменістану. Площа близько 350 тис. км², або 70% терену Туркменістану. Поверхня — горбиста рівнина з глинистими ділянками — такирами та шорами. Є родовища сірки, природного газу, нафти. У складі пустелі розрізняють Заунгузькі Каракуми, Центральні Каракуми, Низовинні Каракуми і Південно-Східні Каракуми.

Каракумами течуть річки Мургаб й Теджен з гір Гіндукуш, які розбираються на зрошення. Стікаючі з гір у пустелю невеликі річки літом переважно пересихають, і тільки одна велика річка тече по окраїні Каракумів — Амудар'я.[2] У пустелі є озера, в яких часто від літньої спеки вся вода випаровується і на дні виступає шар солі, схожий на сніг.[2]

Пустелею прямує найбільший у світі іригаційний канал — Каракумський.

На терені пустелі знаходиться газовий кратер Дерваза.

Рослин ще менше, ніж у сухих степах: полин, верблюжа колючка, на засолених ґрунтах — солянки; з дерев — саксаул; на зрошувальних ґрунтах отримують великі врожаї бавовнику, рису, винограду, персиків, абрикос, динь.[2] На великих площах пустелі майже немає рослинності — у таких пісках вітер утворює горби-бархани у формі підкови або серпа, які весь час пересуваються від безупинного пересипання піску вітром, і засипають все на своєму шляху: поля, сади, будівлі.[2] В пустелі багато ящірок, гадюк і черепах; з великих тварин: дикі осли — кулани і антилопи — джейрани. У вивчення ентомофауни цієї пустелі значний внесок зробив І. К. Лопатін. Жителі Каракумів займаються скотарством, розводячи овець, верблюдів і коней.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. а б в г д М. М. Скаткін // Природознавство: підручник для 4 класу. — К.: «Радянська школа», 1967. с.256 (сторінки: 199–200)

Література[ред. | ред. код]