Аміс (мова)
| Аміс | |
|---|---|
| 'Amis / Pangcah ([paŋt͡saʜ]) | |
 Поширення амісської мови (фіолетовим) | |
| Поширена в |
 Тайвань |
| Етнічність | 200 000 амісів (2014)[1] |
| Носії | 108 000[2] |
| Писемність | Латиниця |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | ami |
Аміс (Sowal no 'Amis або Pangcah) — тайванська мова, якою говорять аміс (або амі), корінний народ Тайваню, що живе вздовж його східного берега. Є найпоширенішою з тайванських мов, якою говорять від міста Хуалянь на півночі до Тайдуна на півдні; також є аміси що живуть на півострові Хенчун близ південного краю острова, проте мова амісів півночі вважається окремою мовою.
Державні послуги у районах, де живуть аміси, надаються їхньою мовою: наприклад, залізничні станції у Хуалянь та Тайдуні роблять оголошення амісською та мандаринською мовами. Однак, небагато амісів віком до 20 років у 1995 були спроможні говорити амісською мовою. Невідомо, скільки конкретно з 200 000 амісів знають свою мову, але вважається, що третина корінних тайванців знають власні мови.
Діалекти[ред. | ред. код]
Мова аміс — кластер діалектів. Є п'ять діалектів: південна аміс, тавалонґ-ватаан, центральна аміс, Ченкун-кваншань та північна аміс (Нанші-аміс, що включає натаоран).
Сакізая — мова на межі вимирання, якою говорять найпівнічніші аміси, але вона не є взаємно зрозумілою з північною аміс.
Фонологія[ред. | ред. код]
У наступній таблиці наведено фонеми центральної аміс[3].
Приголосні[ред. | ред. код]
| Губні | Зубні | Ясенні | Палатальні | Задньоязикові | Фарингальні | Гортанні | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n̪ ⟨n⟩ | ŋ ⟨ng⟩ | ||||
| Проривні й африкати | p | t̪ ⟨t⟩ | t͡s ⟨c⟩ | k | ʡ ~ ʢ ⟨ʼ⟩ | ʔ ⟨^⟩ | |
| Фрикативи | v ⟨f⟩ | ð ~ ɮ̪ ⟨d⟩ | s ⟨s⟩ | (ɣ) ⟨g⟩ | ʜ ⟨h⟩ | ||
| Дрижачі | r ⟨r⟩ | ||||||
| Бокові одноударні | ɺ̠ ⟨l⟩ | ||||||
| Апроксиманти | w ⟨w⟩ | j ⟨y⟩ |
Дзвінкий задньоязиковий фрикативний /ɣ/ наведено у дужках, бо він зустрічається лише в запозиченнях, як-от rigi /riˈɣiʔ/ 'хребет між ділянками рисового поля'.
Надгортанні приголосні важко класифікувати. Деякі джерела відносять їх до фарингальних або навіть увулярних. Незрозуміло, чи є [h] окремою від [ʜ] фонемою, чи лише алофоном. Глухий фарингальний фрикативний [ħ] є алофоном /ʜ/ наприкінці слова.
Глухі проривні /p t k ʡ/ та африкат /t͡s/ у скупченнях приголосних чітко вимовляються, тож слово cecay (один) вимовляється як [t͡sᵊt͡saj]; як і /s/: sepat (чотири) — [sᵊpatʰ]. Виключенням є гортанна змичка, що затримується[en] наприкінці складу. Дзвінкі фрикативні /v ɮ ɣ/ оглушуються до [f ɬ x] наприкінці, а інколи на початку вимови. /ɮ/ може бути міжзубним[en] або зазубним. Сибілянти, /t͡s s/, можуть ставати палаталізованими ([t͡ɕ ɕ]) перед /i/. Фонема /j/ не може опинитись на початку слова. /ɺ/ часто є заясенним, та він чітко вимовляється (не затримується) наприкінці слова: [ʡuʡuɺ̠ᵊ] "fog".
/ɮ/ значно варіюється у різних діалектах. У селищі Фенбінь, розташованому в центрі ареалу амісів, ця фонема вимовляється як дзвінкий зубний фрикативний [ð], а в місті Канко, що знаходиться лише за 15 кілометрів від Фенбінь, — боковий [ɮ̪]. У північній аміс, це проривний [d̪], що між голосними може послаблюватись до [ð]. Є також свідчення, що на півночі також інакше вимовляються надгортанні приголосні, але інформація про це суперечлива. У центральній аміс, фонема /ʜ/ завжди глуха, а /ʡ/ часто супроводжується вібраціями, що може означати, що звук вимовляється, як надгортанний дрижачий [ʢ]. Едмонсон та Елсінґ зазначають, що ця фонема є надгортанною на початку та посеред вимови, але в самому кінці вона стає епіглото-фарингальною[en].
Споріднена мова сакізая, розрізнює дзвінкий /z/ та глухий /s/.
На письмі, /ts/ пишеться, як ⟨c⟩, /j/ — ⟨y⟩, /ʡ/ — ⟨'⟩, /ʔ/ — ⟨^⟩, /ɮ/ — ⟨d⟩, /ŋ/ — ⟨ng⟩, та /ʜ/ — як ⟨x⟩.
Голосні[ред. | ред. код]
| Передні | Середні | Задні | |
|---|---|---|---|
| Високі | i | u | |
| Середні | (ə̆) | ||
| Низькі | a |
В мові аміс є три головних голосних, /i a u/. Хоч мала кількість голосних фонем дає простір для варіації у їх вимові, вони доволі близькі до відповідних їм звуків [i] [a] [u], хоч і звуки /a/ та /u/ тяжіють одне до одного (можуть звучати ближче до [o]), у той час, як із /i/ такого явища нема (зближення до звука [e]).
Поміж приголосних у групі може виникати епентетичний глухий звук шва, вказаний в таблиці в дужках. Щоправда, шва виступає самостійною фонемою у небагатьох словах (де записується як "e"). Втім, нема випадків, де наявність чи відсутність шва змінює значення слова, тож якщо такі шва також є епентетичними, то в такому разі у мові аміс є слова, що не містять голосних фонем взагалі. Приклади слів із таким "е": malmes — "сумний", що вимовляється як [maɺə̆mːə̆s]; ’nem "шість", вимовляється, як [ʡnə̆m] або [ʡə̆nə̆m].
Наголос[ред. | ред. код]
Наголос зазвичай падає на останній склад[3].
Приклади слів[ред. | ред. код]
|
|
|
| Українська | Аміс | Тагалог | Пангасінан | Капампанган | Ілокано | Яванська | Сунданська | Малайська |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| один | cecay | isa | sakey | isa | maysa | siji | hiji | satu |
| два | tosa | dalawa | dua | adwa | dua | loro | dua | dua |
| три | tolo | tatlo | talo | atlo | tallo | telu | tilu | tiga |
| чотири | sepat | apat | apat | apat | uppat | papat | opat | empat |
| п'ять | lima | lima | lima | lima | lima | lima | lima | lima |
| шість | 'enem | anim | anem | anam | inem | enem | genep | enam |
| сім | pito | pito | pito | pitu/pito | pito | pitu | tujuh | tujuh |
| вісім | falo | walo | walo | walu/walo | walo | wolu | dalapan | delapan |
| дев'ять | siwa | siyam | siyam | siam | siam | sanga | salapan | sembilan |
| десять | polo' | sampu | samplo | apulu/apulo | sangapulo | sepuluh | sapuluh | sepuluh |
- У мові тагалог: baboy (свиня), aso (собака), tatlo (3), apat (4), lima (5), anim (6), pito (7), walo (8)
- У капампанган: asu (собака), atlo (3), apat (4), lima (5), anam (6), pitu/pito (7), walu/walo (8), siyam (9), apulu/apulo (10), ama (батько), ima (мати)
- В ілокано: baboy (свиня), aso (собака), maysa (1), dua (2), tallo (3), uppat (4), lima (5), inem (6), pito (7), walo (8), siam (9), sangapulo (10)
- У яванській: lutung (мавпа), babi (свиня), asu (собака), siji (1), loro (2), telu (3), papat (4), lima (5), enem (6), pitu (7), wolu (8), sanga (9), sepuluh (10)
- У сунданській: lutung (мавпа), babi (свиня), hiji (1), dua (2), tilu (3), opat (4), lima (5), genep (6), tujuh (7), dalapan (8), salapan (9), sapuluh (10)
- У малайській: lotong/lutung (мавпа), babi (свиня), satu (1), dua (2), tiga (3), empat (4), lima (5), enam (6), sembilan (9), sepuluh (10)
Стаття 1 Загальної декларації прав людини мовою аміс/панцах:
- Chiyu mahufuchay tu tamlaw, maemin pingdeng ichunyan a kngli. Iraay chaira lishing a naay a naay a harateng, pimaulahsha u harateng nu kaka shafa.
- Переклад: Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Amis Remains Taiwan's Biggest Aboriginal Tribe at 37.1% of Total. Focus Taiwan (англ.). CNA. 15 лютого 2015.
- ↑ Amis. Ethnologue.
- ↑ а б Maddieson та Wright, 1995.
Посилання[ред. | ред. код]
- Список слів центральною амісською мовою на Austronesian Basic Vocabulary Database
- У колекції Роберта Бласта у Kaipuleohone є матеріали про центральну амісську.
- Yuánzhùmínzú yǔyán xiànshàng cídiǎn 原住民族語言線上詞典 (кит.) — сторінка пошуку мовою аміс у словнику мов корінних народів Тайваню Фонду дослідження та розвитку тубільних мов.
- Матеріали для навчання мовою аміс та вивчення мови аміс, опубліковані Радою тубільних народів [Архівовано 2022-03-27 у Wayback Machine.] (кит.)
- Переклад мовою аміс вибачення президентки Цай Інвень, адресованого корінному населенню — опубліковано на сайті офісу президента
- amis du Nord / North-Amis. Langues et civilisations à tradition orale (LACITO) (фр.) (англ.). Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 29 травня 2020.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||