Дзвінкий губно-зубний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiced labiodental fricative
v
Номер МФА 129
Кодування
HTML (decimal) v
Юнікод (hex) U+0076
X-SAMPA v
Кіршенбаум v
Брайль 0 (braille pattern dots-1236)
Звучання

Дзвінкий губно-зубний фрикативнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨v⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою в.

Назва[ред.ред. код]

  • Дзвінкий губно-зубний фрикатив
  • Дзвінкий губно-зубний фрикативний
  • Дзвінкий лабіо-дентальний фрикатив (англ. voiced labiodental fricative)
  • Дзвінкий лабіо-дентальний фрикативний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості «дзвінкого губно-зубного фрикативного»:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Місце твореннягубно-зубне, тобто він артикулюється нижньою губою проти верхніх зубів.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Language Word IPA Meaning Notes
абхазька европа [evˈropʼa] Європа Див. абхазька фонетика
албанська valixhe [vaˈlidʒɛ] випадок
англійська valve [væɫv] клапан Див. англійська фонетика
бурська wees [veə̯s] бути Див. бурська фонетика
болгарська вода [vɔda] вода Див. болгарська фонетика
валійська fi [vi] я
в'єтнамська[1] và [vaː˨˩] і Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська גב' [ɡav] назад Див. гебрейська фонетика
гінді[2] व्र [vrət̪] швидкий Див. фонетика гінді
голландська[3] wraak [vraːk] помста Алофон /ʋ/ перед /r/. Див. голландська фонетика
грецька βερνίκι [ve̞rˈnici] varnish Див. грецька фонетика
грузинська[4] იწრო [ˈvitsʼɾo] вузький
датська[5] véd [ve̝ːˀð̠˕ˠ] know(s) Див. датська фонетика
еве[6] evlo [évló] він злий
ірландська bhaile [vaːlə] дім Див. ірландська фонетика
іспанська[7] afgano [ävˈɣ̞äno̞] афганець Алофон /f/ перед дзвінкими. Див. іспанська фонетика
італійська[8] avare [aˈvare] бідно Див. італійська фонетика
кабардинська вагъуэ [vaːʁʷa] зірка
македонська вода [vɔda] вода Див. македонська фонетика
німецька Wächter [ˈvɛçtɐ] вартовий Див. німецька фонетика
норвезька[9] venn [vɛ̝nː] друг Алофон /ʋ/. Див. норвезька фонетика
польська[10] wór [vur] сумка Див. польська фонетика
португальська[11] vila [ˈvilɐ] місто Див. португальська фонетика
російська[12] волосы [ˈvʷo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] волосся Див. російська фонетика
румунська val [val] хвиля Див. румунська фонетика
сербська[13] гроф би [ɡrô̞v bi] граф би Алофон /f/ перед дзвінкими[13]. Див. сербська фонетика
словацька voda [voda] water
турецька cetvel [dʒetvæl] правитель Алофон /ʋ/ після дзвінких. Див. турецька фонетика
угорська veszély [vɛseːj] небезпека Див. угорська фонетика
французька[14] valve [valv] клапан Див. французька фонетика
чеченська вашa [vaʃa] брат
чеська voda [voda] water Див. чеська фонетика
шведська vägg [ˈvɛɡː] стіна Див. шведська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Árnason, Kristján (2011). The Phonology of Icelandic and Faroese. Oxford University Press. ISBN 0199229317. 
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L. (1993). French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Skaug, Ingebjørg (2003). Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd). Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS. ISBN 82-456-0178-0. 
  • Strandskogen, Åse-Berit (1979). Norsk fonetikk for utlendinger. Oslo: Gyldendal. ISBN 82-05-10107-8. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. doi:10.2307/411232. JSTOR 411232. 
  • Vanvik, Arne (1979). Norsk fonetikk. Oslo: Universitetet i Oslo. ISBN 82-990584-0-6. 
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
  • Wheeler, Max W. (2005). The Phonology Of Catalan. Oxford: Oxford University Press. ISBN 0-19-925814-7.