Заясенні приголосні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зая́сенні при́голосні (англ. postalveolar consonants; post-alveolar consonants) — у фонетиці надгрупа приголосних звуків, артикуляція яких відбувається позаду ясенного бугорка. Поділяється на три групи: піднебінно-ясенні, ясенно-твердопіднебінні та ретрофлексні приголосні. Інші назви — пост-альвеоля́рні при́голосні.

Заясенні приголосні

[ред. | ред. код]

Сибілянти

[ред. | ред. код]

Піднебінно-ясенні приголосні:

Ясенно-твердопіднебінні приголосні:

Ретрофлексні приголосні

Спектр заясенних звуків (від м'яких до твердих[1]):

Група ш ж ч дж
ясенно-піднебінні[1] /ɕ/ [ш'] /ʑ/ [ж'] /t͡ɕ/ [ч'] /d͡ʑ/ [дж']
піднебінно-ясенні[1] /ʃ/ [ш"] /ʒ/ [ж"] /t͡ʃ/ [ч"] /d͡ʒ/ [дж"]
ретрофлексні[1] /ʂ/ [ш] /ʐ/ [ж] /ʈ͡ʂ/ [ч] /ɖ͡ʐ/ [дж]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Wells (2014:98-9)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian. The Sounds of the World's Languages. — Oxford : Blackwell, 1996. — 217 с. — ISBN 0-631-19814-8.