М'якопіднебінний носовий приголосний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Velar nasal
ŋ
Номер МФА 119
Кодування
HTML (decimal) ŋ
Юнікод (hex) U+014B
X-SAMPA N
Кіршенбаум N
Брайль 0 (braille pattern dots-1246)
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Velar nasal (vector).svg
|}
Звучання

М’якопіднебінний носовий приголоснийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ŋ⟩ («n» з гачком ліворуч). В українській мові цей звук передається на письмі диграфом нг.

Назва[ред.ред. код]

  • Велярний зімкнено-носовий
  • Велярний носовий
  • Задньопіднебінний зімкнено-носовий
  • Задньопіднебінний носовий
  • М’якопіднебінний зімкнено-носовий
  • М’якопіднебінний носовий

Властивості[ред.ред. код]

Властивості м’якопіднебінного носового:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
албанська ngaqë [ŋɡacə] тому що
алеутська[1] chaang [tʃɑːŋ] п'ять
англійська sing [sɪŋ] співати Див. англійська фонетика
баскська hanka [haŋka] нога
бенгальська [rɔŋ] колір
валійська rhwng [r̥ʊŋ] між
вірменська (східна)[2] ընկեր [əŋˈkɛɾ] друг Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/.
в'єтнамська[3] ngà [ŋaː˨˩] слонова кістка Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська אנגלית [aŋɡˈlit] англійська Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. Modern гебрейська фонетика
гінді रंग [rəŋɡ] колір Див. фонетика гінді
голландська[4] angst [ɑŋst] страх Див. голландська фонетика
грецька αποτυγχάνω [apo̞tiŋˈxano̞] я провалився Див. Modern грецька фонетика
датська sang [sɑŋˀ] пісня Див. датська фонетика
індонезійська bangun [bäŋʊn] вставати
ісландська ng [ˈkøyŋk] тунель Див. ісландська фонетика
іспанська[5] domingo [d̪o̞ˈmĩŋɡo̞] неділя Алофон /n/. Див. іспанська фонетика
італійська[6] anche [ˈaŋke] також Див. італійська фонетика
ітельменська қниң [qniŋ] один
каталанська[7] sa'ng [ˈsaŋ(k)] кров Див. каталанська фонетика
китайська 北京 [peɪ˨˩tɕiŋ˥] Пекін Див. китайська фонетика
корейська 방]/bang [paŋ] кімната Див. корейська фонетика
люксембурзька[8] keng [kʰæŋ] ніхто Див. люксембурзька фонетика
німецька lang [laŋ] довгий Див. німецька фонетика
македонська aнглиски [ˈaŋɡliski] англійська Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. македонська фонетика
малайська bangun [bäŋon] вставати
маратхі संगणक [səŋɡəɳək] комп'ютер Див. фонетика маратхі
марійська еҥ [jeŋ] людина
нівхська ңамг [ŋamɡ] сім
норвезька gang [ɡɑŋ] коридор Див. норвезька фонетика
пенджабська ਵੰ [vəŋ] браслет
перська رنگ [ræːŋɡ] колір Див. перська фонетика
польська[9] bank [bäŋk] банк Алофон /n/ перед /k, ɡ, x/[10][11]. Див. польська фонетика
румунська[12] câine [kɨŋi] собака Див. румунська фонетика
сербська[13] станка [stâːŋka] зупинка Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/[13]. Див. сербська фонетика
словенська tank [taŋk] танк
тайська าน [ŋaːn] робота
туркменська birmeňzeş [biɾmeŋðeʃ] ідентичний
угорська ing [iŋɡ] сорочка Алофон /n/. Див. угорська фонетика
філіпінська ngayón [ŋaˈjon] зараз
фінська kangas [ˈkɑŋːɑs] одяг Див. фінська фонетика
французька[14] parking [paʁkiŋ] стоянка Лише у запозиченнях. Див. французька фонетика
чеська tank [taŋk] танк Див. чеська фонетика
чукотська ңыроқ]] [ŋəɹoq] два
шведська ingenting [ɪŋɛnˈtʰɪŋ] нічого Див. шведська фонетика
японська 南極/nankyoku [naŋkʲokɯ] південний полюс Див. японська фонетика

Приклади транскрипції звуку українською[ред.ред. код]

В українській мові /ŋ/ відсутній. На письмі передається сполученням нг (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/).

Наприклад:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Anderson, Gregory D. S. (2008). The Velar Nasal. У Haspelmath, Martin; Dryer, Matthew S; Gil, David та ін. The World Atlas of Language Structures Online. Munich: Max Planck Digital Library. Процитовано 2008-04-30. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Gussmann, Edmund (1974). Nasality in Polish and English. У Fisiak, Jacek. Papers and Studies in Contrastive Linguistics 2. Poznań: Adam Mickiewicz University. с. 105–122. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants: An Introduction to the Sounds of Languages 1. Wiley-Blackwell. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010). The phonetic status of the (inter)dental approximant. Journal of the International Phonetic Association 40 (2): 199–215. doi:10.1017/S0025100309990296. 
  • Ostaszewska, Danuta; Tambor, Jolanta (2000). Fonetyka i fonologia współczesnego języka polskiego. Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN. ISBN 83-01-12992-1. 
  • Pop, Sever (1938). Micul Atlas Linguistic Român. Muzeul Limbii Române Cluj. 
  • Reed, A.W. (2001). У Kāretu, Timoti. The Reed Concise Māori Dictionary. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Wells, J.C. (1989). Computer-Coded Phonemic Notation of Individual Languages of the European Community. Journal of the International Phonetic Association 19 (1): 31–54. doi:10.1017/S0025100300005892.