Андре Дерен

Андре Дерен
André Derain
Портрет Андре Дерена роботи Матісса, 1905
При народженні	André Louise Derain
Народження	10 червня 1880(1880-06-10) Шату
Смерть	8 вересня 1954(1954-09-08) (74 роки)
	Гарш (дорожньо-транспортна пригода)
Поховання	Шамбурсі
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	пейзаж
Навчання	Академія Жюліана
Діяльність	художник, хореограф, скульптор, гравер, художник по костюмах, сценограф, ілюстратор, дизайнер прикрас, фотограф, графік, художник-гравер, рисувальник, дизайнер, архітектурний кресляр
Напрямок	фовізм
Відомі учні	Йоханан Сімонd
Член	Національний комітет французької гравюриd
Твори	Enfant courant sur la plaged і Pont de Charing Crossd
Батько	Louis Deraind
У шлюбі з	Alice Deraind
Автограф
Андре Дерен у Вікісховищі

Андре Дерен (фр. André Derain; 10 червня 1880, Шато-сюр-Сен — 8 вересня 1954, Гарш, обидва неподалік Версаля) — французький живописець, графік, театральний декоратор, скульптор, кераміст; яскравий представник фовізму.

Біографія

Андре народився 10 червня 1880 в Шато-сюр-Сен, що неподалік Версаля.

У 1898–1900 роках навчався живопису в Академії Жюліана в Ежена Кар'єра. Становлення митця відбулося під впливом художників, з якими він заприятелював під час навчання, — Морісом де Вламінком і Анрі Матіссом. Вже 1900 року Дерен створює свої перші пейзажі.

Після тривалої військової служби (1901–1904) Дерен не пориває зі своїми колегами-французькими митцями і навіть закінчує навчання в Академії. Так, Дерен разом з Матіссом працюють на літніх вакаціях 1905 року в середземноморському селищі Колюр (Collioure). Са́ме на паризькому осінньому салоні ц.р. Дерен уперше виставив свої роботи, які були тепло сприйняті критикою.

У березні 1906 року відомий мистецтвознавець і артдилер Амброїз Воллар (Ambroise Vollard) виряджає Дерена до Лондона для створення полотен з міської натури. Саме в Лондоні Дерен створив свої найвідоміші пейзажі (бл. 30) з видами Гайд-парку, набережної Темзи, лондонських соборів і споруд. Ці митецькі творіння, виконані у новому стилі фовізма, просякнуті прагненням передати напруженість і радість життя, різнобарв'я природи; завдяки ефекту яскравих великих плям і кольоровому контрасту досягається посилений у чимало разів декоративізм.

У 1907 інший відомий мистецтвознавець і артдилер Даніель-Генрі Канвайлер (Daniel-Henry Kahnweiler), викупивши в Дерена повністю всю студію, на довго забезпечив митцю фінансову стабільність і уможливив його творчий пошук.

Якраз приблизно 1908 року, не в останню чергу, під впливом Поля Сезанна і раннього кубізму змінюється стиль Дерена — його картинам стають притаманні раціоналістична чіткість композицій, геометричне спрощення і вагомість форм. Стриманий колорит картин цього періоду майже цілком ґрунтується на зеленкавих, бурих і свинцово-сірих відтінках.

У 1910-і рр. у творчості художника з'являється похмурість і застиглість образів, теми журливої одноманітності провінційних буднів, а починаючи з 1920-х рр. Дерен звертається до суворого класичного малюнка, часто використовуючи своєрідну стилізацію творчості своїх попередників, тим не менше, зберігши в своїх найкращих творах глибоко індивідуальний стиль, таким чином, лишаючись провідним живописцем XX століття.

Галерея

«Околиці Коллюра», 1905		«Charing Cross Bridge, London», 1906		«St. Paul's Cathedral seen from the Thames», 1906

Джерела та література

• Андре Дерен: Віртуальна галерея [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)
• Sutton D., André Derain, L., 1959 (англ.)

Посилання

• Дерен // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.