Аннозачатіївська церква
| Аннозачатіївська церква | |
|---|---|
 Аннозачатіївська церква | |
| 50°25′57″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.4326667° пн. ш. 30.5629167° сх. д.Координати: 50°25′57″ пн. ш. 30°33′46″ сх. д. / 50.4326667° пн. ш. 30.5629167° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |
 Україна, Київ |
| Засновник | Києво-Печерська лавра |
| Початок будівництва | 1679 |
| Кінець будівництва | 1679 |
| Належність | православ'я |
| Єпархія | Київська єпархія УПЦ (МП) |
| Епонім | Анна |
| Вебсайт | lavra.ua/shrine/annozachatevskaya-tserkov/ |
  Аннозачатіївська церква (Київ) | |
 | |
 Аннозачатіївська церква у Вікісховищі | |
Аннозачатіївська церква або Церква Зачатія Святої Анни — пам'ятка архітектури XVII ст. Побудована у 1679 році у Києво-Печерській лаврі над входом до Дальніх печер. Із приміщення церкви ведуть сходи до підземного лабіринту.
Архітектура[ред. | ред. код]
Це однонефова однокупольна споруда, спершу мала барокові форми. У 1809—1810 роках церкву перебудували, замінивши бароковий купол на шатровий. Автором цієї перебудови був О. І. Якушкін (у чернецтві — ієромонах Арсеній, доглядач Дальніх печер).
У 1881 році, коли з'явилися тріщини у стінах храму, їх частково переклали та посунули купол у бік вівтарної апсиди. Після останньої перебудови храм зсередини знову розписали та встановили існуючий нині дубовий іконостас.
Джерела[ред. | ред. код]
- Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра, — К., Техніка, — 2003. — 200 стор.: іл.
| ||||||||||||||||||||||
