Хрестовоздвиженська церква (Києво-Печерська лавра)
| Хрестовоздвиженська церква | |
|---|---|
 Хрестовоздвиженська церква | |
| 50°26′02″ пн. ш. 30°33′40″ сх. д. / 50.4339167° пн. ш. 30.5611389° сх. д.Координати: 50°26′02″ пн. ш. 30°33′40″ сх. д. / 50.4339167° пн. ш. 30.5611389° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм |
| Розташування |
 Україна, Київ |
| Засновник | Києво-Печерська лавра |
| Кінець будівництва | 1700 |
| Стиль | українське бароко |
| Належність | Українська православна церква (Московський патріархат) |
| Єпархія | Київська митрополія |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Адреса | Київ, вул. Івана Мазепи, 21 |
| Епонім | Воздвиження Хреста Господнього |
| Присвячення | Воздвиження Хреста Господнього |
  Хрестовоздвиженська церква (Києво-Печерська лавра) (Київ) | |
 | |
 Хрестовоздвиженська церква у Вікісховищі | |
Хрестовоздвиженська церква або Воздвиження Животворящого Хреста — пам'ятка архітектури XVIII ст., найбільш значуща споруда наземного комплексу над Ближніми печерами Києво-Печерської лаври. Із церкви до печер ведуть три входи.
Історія[ред. | ред. код]
Побудована в 1700 році коштом козацького полтавського полковника Павла Герцика. По завершенні будівництва церкви почали оздоблювати її інтер'єр у типовому для того часу стилі українського бароко. У 1769 році різьбяр по дереву К. Шверин виготовив для церкви чотириярусний дерев'яний іконостас.
У 40-х роках XVIII ст. до східної стіни церкви добудували одноповерхову галерею, що одночасно слугувала одним із входів до Ближніх печер.
Наприкінці XVIII ст. із заходу до церкви прибудували трапезну з одним грушоподібним куполом.
З 1990 року Хревоздвиженська церква діюча і належить УПЦ (МП).
Архітектура[ред. | ред. код]
Архітектура церкви типова для українських церков того часу і збереглася до нашого часу без істотних змін.
Воздвиженська церква тридільна, завершена трьома грушоподібними банями на гранчастих підбанках. У ній, крім однієї апсиди для престолу зі сходу влаштовано ще дві з півдня та півночі від центрального об'єму. Традиційні три бані поставлені по осі схід-захід: одна — головна — над центральним об'ємом, друга — над східною апсидою, а третя — над притвором.
Живопис[ред. | ред. код]
Стіни церкви розписували і у XVIII ст., і у 1816 році, а існуючий на сьогодні розпис виконав 1894 року художник Данило Давидов у типовій для офіційного синодального живопису академічній манері кінця XIX — початку ХХ ст.
Живопис має яскраву соковиту палітру, але постаті святих дещо умовні. На розпису всередині галереї церкви поміж грішниками в пеклі зображений Лев Толстой.
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
- Список мурованих храмів у стилі українського бароко
- Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник
Джерела[ред. | ред. код]
- Кілессо С. К. Києво-Печерська Лавра. — К.: Техніка, 2003
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний вебсайт Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника [Архівовано 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
| ||||||||||||||||||||||
