Дзвінкий ясенний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiced alveolar stop
d
Номер МФА 104
Кодування
HTML (decimal) d
Юнікод (hex) U+0064
X-SAMPA d
Кіршенбаум d
Брайль 0 (braille pattern dots-145)
Звучання

Дзвінки́й я́сенний проривни́йприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨d⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою д.

Назва[ред.ред. код]

  • Дзвінкий альвеолярний зімкнено-проривний приголосний
  • Дзвінкий альвеолярний проривний приголосний
  • Дзвінкий ясенний зімкнено-проривний приголосний
  • Дзвінкий ясенний проривний приголосний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості дзвінкого ясенного проривного:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творенняясенне, тобто звук артикулюється кінчиком або передньою спинкою язика проти ясенного бугорка.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Зубний або зубно-ясенний[ред.ред. код]

Voiced dental stop
Звучання
Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська diru [d̪iɾu] гроші
бенгальська দাম [d̪am] ціна Див. бенгальська фонетика
білоруська[1] падарожжа [päd̪äˈroʐʐä] подорож Див. білоруська фонетика
вірменська[2] դեմք/demk’ [d̪ɛmkʰ] обличчя
гінді[3] دودھ [d̪uːd̪ʱ] молоко Див. фонетика гінді
грузинська[4] კუ [ˈkʼud̪i] хвіст
ірландська dorcha [ˈd̪ˠɔɾˠəxə] темний Див. ірландська фонетика
іспанська[5] hundido [ũn̪ˈd̪ið̞o̞] затонулий Див. іспанська фонетика
італійська[6] dare [ˈd̪äːre] давати Див. італійська фонетика
каталанська[7] dit [ˈd̪it̪] палець Див. каталанська фонетика
киргизька[8] дос [d̪os̪] друг
латвійська[9] drudzis [ˈd̪rud̪͡z̪is̪] гарячка Див. латвійська фонетика
польська[10] dom [d̪ɔm] дім Див. польська фонетика
португальська (діал.)[11] dar [ˈd̪aɾ] давати Див. португальська фонетика
московська[12] дышать [d̪ɨ̞ˈʂätʲ] дихати Див. російська фонетика
турецька dal [d̪äɫ] гілля Див. турецька фонетика
українська[13] дерево [ˈd̪ɛrɛβ̞ɔ] - Див. українська фонетика
французька[14] dais [d̪ɛ] навіс Див. французька фонетика

Ясенний[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська dash [ˈdæʃ] кидати Див. англійська фонетика
гебрейська דואר [ˈdoʔaʁ] пошта Див. Modern гебрейська фонетика
голландська[15] dak [dɑk] дах Див. голландська фонетика
грецька ντροπή/dropí [dro̞ˈpi] сором Див. Modern грецька фонетика
корейська 아들/adeul [adɯl] син Див. корейська фонетика
малайська dahan [dähän] гілка Див. малайська фонетика
тайська ดาว [daːw] зірка Див. тайська фонетика
угорська adó [ˈɒdoː] податок Див. угорська фонетика
фінська sidos [ˈsido̞s] вузол Див. фінська фонетика
чеська do [do] до Див. чеська фонетика
японська[16] 男性的/danseiteki [dãnse̞ːte̞ki] чоловічий Див. японська фонетика

Інші[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
арабська دين [diːn] релігія Див. арабська фонетика.
німецька[17] Dach [dax] дах Див. німецька фонетика
перська[18] اداره [edaːre] пост Див. перська фонетика
словацька[19][20] do [d̻o̞] до Див. словацька фонетика
шведська Riad (2014:46) dag [dɑːɡ] день Див. шведська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

  1. Padluzhny, (1989), p. 47.
  2. Dum-Tragut, (2009), p. 13.
  3. Ladefoged, (2005), p. 141.
  4. Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  5. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 255.
  6. Rogers та d'Arcangeli, (2004), p. 117.
  7. Carbonell та Llisterri, (1992), p. 53.
  8. Kara, (2003), p. 11.
  9. Nau, (1998), p. 6.
  10. Jassem, (2003), p. 103.
  11. Cruz-Ferreira, (1995), p. 91.
  12. Jones та Ward, (1969), p. 99.
  13. S. Buk; J. Mačutek; A. Rovenchak (2008). «Some properties of the українська writing system». arXiv:0802.4198. 
  14. Fougeron та Smith, (1993), p. 73.
  15. Gussenhoven, (1992), p. 45.
  16. Okada, (1991), p. 94.
  17. Mangold, (2005), p. 47.
  18. Mahootian (2002:287–289)
  19. Kráľ, (1988), p. 72.
  20. Pavlík, (2004), pp. 98–99.

Джерела[ред.ред. код]

  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition. ISBN 9004103406. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969). The Phonetics of Russian. Cambridge University Press. 
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434. 
  • Kráľ, Ábel (1988). Pravidlá slovenskej výslovnosti. Bratislava: Slovenské pedagogické nakladateľstvo. 
  • Kristoffersen, Gjert (2000). The Phonology of Norwegian. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-823765-5. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Lass, Roger (2002). South African English. У Mesthrie, Rajend. Language in South Africa. Cambridge University Press. ISBN 9780521791052. 
  • Maddieson, Ian (1984). Patterns of Sound. Cambridge University Press. 
  • Mahootian, Shahrzad (1997). Persian. London: Routledge. ISBN 0-415-02311-4. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch (вид. 6th). Duden. ISBN 978-3411040667. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Pavlík, Radoslav (2004). Slovenské hlásky a medzinárodná fonetická abeceda. Jazykovedný časopis 55: 87–109. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Remijsen, Bert; Manyang, Caguor Adong (2009). Luanyjang Dinka. Journal of the International Phonetic Association 39 (1): 113–124. doi:10.1017/S0025100308003605. 
  • Riad, Tomas (2014). The Phonology of Swedish. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-954357-1. 
  • Roca, Iggy; Johnson, Wyn (1999). A Course in Phonology. Blackwell Publishing. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Scobbie, James M; Gordeeva, Olga B.; Matthews, Benjamin (2006). Acquisition of Scottish English Phonology: an overview. Edinburgh: QMU Speech Science Research Centre Working Papers. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series 18. Bloomington: Indiana University. 
  • Soderberg, Craig D.; Olson, Kenneth S. (2008). Indonesian. Journal of the International Phonetic Association 38 (2): 209–213. doi:10.1017/s0025100308003320. 
  • Watson, Janet (2002). The Phonology and Morphology of Arabic. New York: Oxford University Press. 
  • Watt, Dominic; Allen, William (2003). Tyneside English. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 267–271. doi:10.1017/S0025100303001397. 
  • Wells, John C. (1982). Accents of English. 2: The British Isles. Cambridge: Cambridge University Press.