Глухий губно-губний фрикативний
Зовнішній вигляд
Глухий губно-губний фрикативний | |||
---|---|---|---|
ɸ | |||
Номер МФА | 126 | ||
Кодування | |||
HTML (десяткове) | ɸ | ||
Юнікод (hex) | U+0278 | ||
X-SAMPA | p\ | ||
Кіршенбаум | P | ||
Брайль[en] | |||
|
Глухий губно-губний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ɸ⟩ (грецька літерою «Φ»). В українській мові цей звук передається на письмі літерою ф[джерело?].
- Глухий білабіальний фрикатив (англ. voiceless bilabial fricative)
- Глухий білабіальний фрикативний
- Глухий губно-губний фрикатив
- Глухий губно-губний фрикативний
Властивості глухого губно-губного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки |
---|---|---|---|---|
бенгальська (східна) | ফল | [ɸɔl] | плід | Алофон /f/; у західних діалектах — /pʰ/. |
еве[1] | éƒá | [é ɸá] | відшліфував | Опозиція фонемі /f/ |
іспанська[2] | pub | [ˈpa̠ɸ̞] | корчма | Алофон /b/ після паузи[2]. Див. іспанська фонетика |
італійська (Тоскана)[3] | i capitani | [iˌhäɸiˈθäːni] | капітани | Алофон /p/[3] Див. італійська фонетика |
ітельменська | чуфчуф | [tʃuɸtʃuɸ] | дощ | |
маорійська | whakapapa | [ɸakapapa] | родовід | |
таїтянська | 'ōfī | [ʔoːɸiː] | змія | Алофон /f/. |
турецька (діал.)[4] | ufuk | [uˈɸuk] | небокрай | Алофон /f/ перед огубленими голосними[4]. Див. турецька фонетика |
туркменська | fabrik | [ɸabrik] | фабрика | |
японська[5] | 腐敗/fuhai | [ɸɯhai] | занепад | Алофон of /h/ перед /ɯ/. Див. японська фонетика |
- ↑ Ladefoged (2005:156)
- ↑ а б Wetzels та Mascaró, (2001), с. 224.
- ↑ а б Hall (1944:75)
- ↑ а б Göksel & Kerslake (2005:6)
- ↑ Okada (1991:95)
- Göksel, Asli; Kerslake, Celia (2005), Turkish: a comprehensive grammar (PDF), Routledge, ISBN 978-0415114943, архів оригіналу (PDF) за 26 листопада 2014
- Hall, Robert A. Jr. (1944). Italian phonemes and orthography. Italica. American Association of Teachers of Italian. 21 (2): 72—82. doi:10.2307/475860. JSTOR 475860.
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. Second), Blackwell
- Okada, Hideo (1991), Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
- Pérez, Ramón Morillo-Velarde; Aguilar, Rafael Cano; Jiménez, Antonio Narbona (1998), El Español hablado en Andalucía, ISBN 84-344-8225-8
- Wetzels, W. Leo; Mascaró, Joan (2001), The Typology of Voicing and Devoicing (PDF), Language, 77 (2): 207—244, doi:10.1353/lan.2001.0123, архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2015, процитовано 15 травня 2016