Артуро Тосканіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Артуро Тосканіні
Arturo Toscanini
Зображення
Портрет маестро роботи Джакомо Ґроссо, 1916 року
Основна інформація
Дата народження 25 березня 1867(1867-03-25)
Місце народження Парма, Королівство Італія
Дата смерті 16 січня 1957(1957-01-16) (89 років)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Роки активності 18851954
Країна Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство ІталіяІталія Італія, Бразилія Бразилія, Flag of the United States.svg США
Національність італієць
Професія диригент, віолончеліст
Освіта Королівська музична школа Парми
Праця в операх Ла Скала, Метрополітен-опера
Інструменти віолончель
Жанр Академічна музика
Колективи Нью-Йоркський філармонічний оркестр
Нагороди
toscaninionline.com
Файли у Вікісховищі?

Арту́ро Тоскані́ні (італ. Arturo Toscanini, МФА[arˈtuːro toskaˈniːni]; нар. 25 березня 1867, Парма, Королівство Італія — пом. 16 січня 1957, Нью-Йорк, США) — видатний італійський оперний диригент, віолончеліст. Працював у таких операх, як Театро Реджіо, Ла Скала та Метрополітен, а також з 1927-го по 1936 рік працював головним диригентом Нью-Йоркського філармонічного оркестру. Окрім того диригував на відомих музичних фестивалях у Байройті у 1930—1931 роках, Зальцбурзі у 1934—1937 роках, Люцерні у 1938—1939 роках.

Найбільшого успіху Тосканіні досяг у період з 1937 року до 1954 року, який він провів у складі Симфонічного оркестру NBC. Він заснував свій власний фестиваль в Лондоні, що працював у 1935—1939 роках. Один із засновників Ізраїльського філармонічного оркестру. За часів фашистської влади в Італії Тосканіні критикував можновладців і був переконаним антифашистом.

Життєпис[ред. | ред. код]

Перші роки[ред. | ред. код]

Артуро Тосканіні народився 25 березня 1867 року в італійському місті Парма у родині кравця. У дев'ять років він був прийнятий у місцеву Королівську музичну школу. Юнак займався у класах віолончелі, фортепіано та композиції. Вже в одинадцять років Артуро одержав стипендію, а коли йому виповнилося тринадцять років почав виступати як професійний віолончеліст. У 1885 році, у 18-літньому віці, хлопець з відзнакою закінчив консерваторію та був прийнятий в одну з оперних труп як віолончеліст і помічник хормейстера.

За час перебування Тосканіні у трупі, вони провели один з зимових сезонів у Бразилії. Там же, у південноамериканській країні він розпочав свою кар'єру диригента, яка продовжувалася близько 70-ти років. 25 червня 1886 року на виступі у Ріо-де-Жанейро через суперечки між постійним диригентом трупи, менеджерами, а також публікою молодому Тосканіні довелося встати за диригентський пульт під час виконання опери «Аїда», написану Джузеппе Верді.[1] До кінця туру він провів з пам'яті 26 виступи та 11 опер.

Афіша до виступу Тосканіні у Ла Скалі з уривком з симфонії Моцарта

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

У 1886 році перший італійський ангажемент Тосканіні одержав у Турині, де став головним диригентом Театро Реджіо[en]. Там він провів декілька виступів з операми Ріхарда Вагнера — «Валькірія», «Загибель богів», «Трістан та Ізольда», а також кілька вельми успішних оркестрових концертів. У 1896 році Артуро запросили диригувати на прем'єрі виконанням опери «Богема», Джакомо Пуччіні.[2] Протягом наступних 12 років випускник пармської музичної школи диригував у двадцяти італійських містах, поступово стаючи все більш популярним. Так у 1892 році він провів прем'єру опери «Паяци», написан Руджеро Леонкавалло у столиці королівства — Мілані.

Наступного, 1897 року, Артуро Тосканіні одружився на дочці міланського банкіра Карле де Мартіні. Від цього шлюбу народилося четверо дітей, але один син помер ще у дитинстві.

Протягом наступних 15 років Тосканіні був провідним диригентом міланського театру Ла Скала. З 1898 року по 1903 рік він паралельно працював у театрах Буенос-Айреса. Вже у черговому сезоні, у 1904 році, через незгоду з художньою політикою «Ла Скали» Артуро Тосканіні покинув театр. Однак, потім, у 1906 році, повернувся туди ще на два роки. У 1908 році італійський диригент втрапив у черговий конфлікт з керівництвом і покинув Мілан.

Сполучені Штати[ред. | ред. код]

Могила Тосканіні на Монументальному кладовищі
Театр Ла Скала у роки роботи в ньому Артуро Тосканіні

Після того, як музикант покинув Італію, він у перший раз приїхав у Сполучені Штати Америки, де протягом семи рокі, у 1908—1915 роках, був диригентом Метрополітен-опера. Із приходом Тосканіні у нью-йоркському оперному театрі почалася нова ера історії, що позначилася приходом таких відомих співаків, як Енріко Карузо, Джеральдіна Фаррар тощо.[1] У 1915 році він провів прем'єру опери Джакомо Пуччіні — «Дівчина з Заходу»[en]. Того ж року він дебютував у Штатах як симфонічний диригент.[2] Однак, через якийсь час видатний диригент вже у новому театрі виразив незгоду з художньою політикою та у 1915 році, покинувши Нью-Йорк, повернувся до Італії. Там по завершенні Першої світової війни Тосканіні знову став головним диригентом Ла Скали. Період роботи Артуро Тосканіні у Мілані, у 1921—1929 роках, вважається епохою найбільшого розквіту театру.[1] У Ла Скалі він реформував оркестр і взяв його дна турне по США, під час якого музиканти провели 67 концертів за 77 днів й італійський тур, в якому Тосканіні керував 38 концертами за 56 днів.[2]

У 1927 році Артуро Тосканіні став головним диригентом Нью-Йоркського філармонічного оркестру, з яким виступав протягом двох попередніх сезонів як гастролер. 1930 року він поїхав з оркестром у перше турне по Європі.[1] Коли до влади в італійському королівстві прийшла Національна фашистська партія, яку критикував Тосканіні через свої антифашистські погляди.[2]

У Нью-Йоркському оркестрі маестро пропрацював до 1936 року, після 11 проведених сезонів. В Європі він двічі у 1930 та 1931 роках диригував на байройтських фестивалях, присвячених Ріхарду Вагнеру, а також на зальцбурзькому фестивалі у 1934—1937 роках. Заснував свій власний фестиваль в Лондоні, що працював у 1935—1939 роках і диригував також на фестивалі у Люцерні у 1938—1939 роках. У 1936 році він сприяв організації Палестинського симфонічного оркестру (нині Ізраїльський філармонічний оркестр).

У 1937 році, вже всесвітньо відомий італійський диригент Артуро Тосканіні був запрошений NBC проводити великі концерти в Америці з новим симфонічним оркестром спеціально створеним для цієї мети. Вони провели 17 сезонів радіоконцертів із Симфонічним оркестром Нью-Йоркського радіо[en]. 1940 рік із цим оркестром він здійснив турне по Південній Америці, а у 1950 році об'їхав США з ансамблем оркестрових музикантів.

Останнім сезоном в творчій кар'єрі Тосканіні став сезон 1953—1954 років. Помер диригент 16 січня 1957 року у своєму будинку у Нью-Йорк, у районі Рівердейл[en]. Його тіло було перевезено в Італію та поховано у Мілані на Монументальному кладовищі[en].[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]