Алан Шепард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Алан Шепард
Alan Shepard in Mercury flight suit.jpg
Народився 18 листопада 1923(1923-11-18)[1][2]
Нью-Гемпшир
Помер 21 липня 1998(1998-07-21)[2] (74 роки)
Монтерей
лейкоз[3]
Громадянство/підданство США
Діяльність офіцер, космонавт, Льотчик і підприємець
Alma mater Naval War College[d]
Admiral Farragut Academy[d]
Посада Chief of the Astronaut Office[d] і Chief of the Astronaut Office[d]
Звання rear admiral[d]
Нагороди

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Алан Бартлет Шепард молодший (англ. Alan Bartlett Shepard, Jr.; 18 листопада 1923, Деррі, Нью-Гемпшир, США — 21 липня 1998, Пеббл-Біч округ Монтерей, Каліфорнія, США) — американський астронавт, контр-адмірал ВМС США. Перший американець, що виконав суборбітальний космічний політ. Другий космічний політ Шепард виконав командиром космічного корабля Аполлон-14, посадочний модуль якого зробив посадку на поверхню Місяця.

5 травня 1961 року ракета «Редстоун 3» вивела космічний корабель-капсулу «Меркурій-3» («Фрідом 7») на балістичну траєкторію суборбітального польоту. Капсула з Аланом Шепардом на борту досягла висоти приблизно в 186,5 кілометрів і зробила посадку у водах Атлантичного ракетного полігону США за 486 кілометрів від точки старту.

З 31 січня по 9 лютого 1971 року Алан Шепард виконав свій другий космічний політ командиром «Аполлона-14», який став третьою успішною американською експедицією на Місяць.

Освіта[ред.ред. код]

Крім того, в 1951 р. Алан Шепард проходив навчання в школі морських льотчиків-випробувачів на авіабазі Патуксент Рівер, а в 1957 закінчив військово-морський коледж в Ньюпорті, штату Род-Айленд.

Кар'єра льотчика-випробувача ВМС[ред.ред. код]

В 1944 році, після закінчення Військово-морської академії США в Аннаполісі Алан Шепард став офіцером ВМС. Його першим призначенням був есмінець «Когсвелл» що служив в роки Другої світової війни в акваторії Тихого океану. Після закінчення війни Шепард почав навчатися фаху військово-морського льотчика, спочатку в містечку Корпус-Крісті штату Техас, а потім у Пенсаколі штату Флорида. Звання льотчика йому було присвоєно в 1947 році. У цій якості Шепард проходив службу у складі 42-ї винищувальної ескадрильї в Норфолці, штат Вірджинія та Джексонвіллі штату Флорида. Він кілька разів служив на борту авіаносців що були розгорнуті в районі Середземного моря.

В 1950 р. Шепард вступив до Школи морських льотчиків-випробувачів на авіабазі Патуксент-Рівер в штаті Меріленд. Після її закінчення брав участь у льотних випробуваннях і роботах з отримання даних про освітленість і структури повітряних мас над територією Північної Америки, а також у експериментах з розробки системи заправки в повітрі для американських ВМС. Шепард брав участь у випробуваннях реактивного палубного винищувача McDonnell F2H Banshee і першої американської кутової злітної смуги авіаносця. Після свого призначення операційним офіцером у 193-ю винищувальну ескадрилью, що була підрозділом нічних винищувачів, у Моффет-Філді, штат Каліфорнія Алан Шепард здійснив два походи у західну частину Тихого океану на борту авіаносця «Оріскані».

Повторно повернувшись в Патуксент, Шепард активно брав участь у льотних випробуваннях палубних винищувачів McDonnell F3H Demon, Vought F-8 Crusader, Douglas F4D Skyray, Grumman F-11 Tiger. Він був призначений пілотом-випробувачем створюваного всепогодного палубного винищувача Douglas F5D Skylancer. П'ять місяців Шепард служив інструктором школи льотчиків-випробувачів. Пізніше — вступив до військово-морського коледжу в Ньюпорті, штату Род-Айленд по закінченні якого в 1957 році був призначений в штаб командувача Атлантичного флоту як офіцер готовності літаків.

Алан Шепард мав наліт більше 8000 годин, з них 3700 — на реактивних літаках.

Шепард на борту космічного корабля «Меркурій-3»

Кар'єра астронавта[ред.ред. код]

Шепард був одним із семи астронавтів відібраних НАСА у квітні 1959 року для польотів на кораблях «Меркурій». Найвищий професіоналізм й інші якості не тільки дозволили йому стати першим американським астронавтом[4]. Він був єдиним з астронавтів програми «Меркурій», що ступив на поверхню Місяця.

5 травня 1961 року ракета-носій «Редстоун 3» вивела космічний корабель-капсулу " Меркурій-3 « („Фрідом 7“) на балістичну траєкторію суборбітального польоту. Капсула досягла висоти приблизно в 186,5 кілометрів і зробила посадку в воду Атлантичного ракетного полігону США за 486 кілометрів від точки старту. Хоча політ і був суборбітальний, Шепард, на відміну від Гагаріна (чий політ був повністю автоматичним) мав можливість керувати кораблем і зробив в невагомості успішне маневрування. В історію увійшли слова Шепарда, сказані перед стартом „Редстоуна“: — „Не спартач, Шепарде“ (англ. Don't fuck up, Shepard...);[5]

Після виконання польоту Шепард готувався як дублер Гордона Купера для польоту „Меркурій-Атлас 9“. Наступним польотом Шепарда повинен був стати тридобовий політ „Меркурій-Атлас 10“ („Фрідом 7-II“), призначений на жовтень 1963, однак 13 червня 1963 року він був скасований.

Після скасування польоту МА-10 Шепард був обраний командиром і пілотом для першого старту нового космічного корабля „Джеміні“. Другим пілотом повинен був стати Томас Стаффорд. Алан приступив до тренувань, але на початку 1964, лікарі виявили у нього хворобу Меньєра (хвороба вуха, може порушувати роботу вестибулярного апарату), що призвело до його усунення від польотів практично до кінця 60-х років. Планованим екіпажем „Джеміні 3“ стали Вірджил Гріссом та Джон Янг.

Після успішної операції і відновлення льотного статусу Шепард повернувся до активної підготовки до нових польотів.

Алан Шепард на поверхні Місяця

.

У віці 47 років, будучи на той час найстарішим астронавтом НАСА, Алан Шепард виконав свій другий космічний політ як командир „Аполлона-14“, який став третьою успішною американською експедицією на Місяць (31 січня — 9 лютого 1971 року).

Пізні роки[ред.ред. код]

1971 року Алан Шепард був делегатом Генеральної Асамблеї ООН.

У 1994 р. спільно з двома журналістами він видав книгу „Moon Shot: The Inside Story of America's Race to the Moon“ („Політ на Місяць: внутрішня історія американської місячної гонки“). Дікі Слейтона також зараховують до авторів цієї книги, але він помер раніше, ніж проект був закінчений і став автором тільки номінально. Цікаво, що у виданні книги 1994-го року розміщений колаж з декількох фотознімків, що показує Шепарда, що б'є на Місяці по м'ячу для гольф а (насправді цей епізод знімався тільки на телекамеру, і якість цієї зйомки значно гірше). За книгою був створений телевізійний міні серіал в 1994 році.

Алан Шепард помер 21 липня 1998 р. від лейкемії в госпіталі міста Пеббл-Біч (Каліфорнія). Через п'ять тижнів померла його дружина Луїза Шепард. Обидва були кремовані, і їх попіл був розвіяний над морем. У них було троє доньок і шестеро онуків[6].

Нагороди[ред.ред. код]

  • Нагороджений золотими медалями НАСА „ За видатні заслуги“ і медаллю За виняткові досягнення», Космічною медаллю пошани Конгресу, медаллю де Лаво і медаллю імені Ленглі. У його честь названо нове крило планетарію в місті Конкорд. На честь Шепарда названо корабель «New Shepard» приватної аерокосмічної компанії «Blue Origin» (США).

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шепард Алан // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б data.bnf.fr: open data platform, платформа відкритих даних, платформа открытых данных, plateforme de données ouvertes, piattaforma di dati aperti, Opendata-Plattform, otevřená data platforma, åben-data-platform, տվյալների բաց շտեմարան, platforma za odprte podatke, plataforma de datos abierta, plataforma de dados aberta, платформа адкрытых дадзеных, платформа на отворените данни, platforma otwartych danych, ашық деректер платформасы, ачык маалыматтарды платформа, açıq data platforma, ochiq ma'lumotlar platforma, açık verilerin platformu, платформа отвореног података, platforma otvorenih podataka, platforma otvorenog podataka, platforma otvorených údajov, πλατφόρμα ανοικτών δεδομένων, platformu atklātā datu, platforma atvira duomenų, platvormi avatud andmete, avoimen datan foorumi, nyílt adatok platformja, პლატფორმა ღია მონაცემები, платформа за отворени податоци, нээлттэй мэдээллийн тавцан, platformă de date deschise, platformo de malferma datumoj — 2011.
  3. Wilford J. N. Alan B. Shepard Jr. Is Dead at 74; First American to Travel in Space Нью-Йорк Таймс, 1998.
  4. Базз Олдрін так пояснював в інтерв'ю журналістам, чому астронавт Алан Шепард став першим американцем в космосі: «Взагалі — сказав він — хотіли послати мавпу, але в НАСА прийшла купа листів на захист прав тварин, а на захист Шепарда не прийшло жодного листа. Ось він і полетів». Радіо «Свобода». Книжное обозрение з Мариною Ефимовой. 20.07.2009 (рос.)
  5. Alan Shepard, Deke Slayton, Moon Shot. Turner Publishing, Atlanta. 1994. ISBN 1-878685-54-6, Ch. 9, p. 111.
  6. НАСА: Біографія Алана Шепарда