Атеїстичний рух в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Відсоток атеїстів у регіонах України (без урахування АР Крим, Севастополя та Луганської області) станом на 2015 рік. Що темніший колір, то більша частка атеїстів

Атеїзм в Украї́ні — частина населення України, яка дотримується атеїстичних поглядів. Згідно з результатами опитування WIN-Gallup International 2012 року, переконаних атеїстів в Україні було 3 % дорослого населення, а загальна кількість людей, які не вважають себе релігійними, становила 29 %[1]. Натомість вже на початку 2015 року на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» спільно з соціалогічною службою «Ukrainian Sociology Service» було проведено опитування, згідно з яким в Україні виявлено 9,5 % атеїстів. Найбільша в процентному співвідношенні кількість атеїстів на Слобожанщині (Харківська область) — 18,6 % і на Донбасі (Донецька область) — 17,5 %. Трохи менше жителів з атеїстичними поглядами проживає на Поділлі (Вінницька та Хмельницька області) — 15,5 % і в Нижньому Подніпров'ї (Дніпропетровська і Запорізька області) — 11,1 %. У Причорномор'ї (Миколаївська, Херсонська і Одеська області) — 10,3 %, а в Києві — 8,3 %. У Центральній Україні (Черкаська, Кіровоградська та Полтавська області), а також на Волині (Волинська та Рівненська області) — 8 %. На Поліссі (Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська області) — 4,2 %, а на південному заході України (Закарпатська і Чернівецька області) — 3 %. Найменша кількість атеїстів проживає на Галичині (Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська області) — їх там всього 0,7 %[2]

Методи дії[ред. | ред. код]

Зважаючи на те, що більшість атеїстичних організацій є інтернет-об'єднаннями[3], їхня діяльність здійснюється в мережі Інтернет[3]:

  • Публікація матеріалів на сайтах в інтернеті.
  • Ведення дискусій на інтернет-форумах.
  • Написання відкритих листів до органів влади та державним чиновникам.
  • Діяльність у соціальних мережах.

Однак є організації, що публікують також друковані матеріали[4] та організовують диспути з віруючими[5]

Відомі діячі[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Дивитись ще[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. WIN-Gallup International GLOBAL INDEX OF RELIGIOSITY AND ATHEISM — 2012 Press Release. Архів оригіналу за 16 жовтень 2012. Процитовано 12 серпень 2013. 
  2. Більшість населення України відносить себе переважно до Православної церкви Київського патріархату. Фонд «Демократичні ініціативи». Процитовано 2019-02-21. 
  3. а б http://www.religion.in.ua/main/analitica/10000-oglyad-ateyistichnoyi-dumki-ukrayini-ta-xarakter-diskusiyi-ateyisti-cerkva.html Огляд атеїстичної думки України та характер дискусії «атеїсти — церква»
  4. http://opium.at.ua/razum/razum1.pdf Журнал «Разум»
  5. http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/contemporary/42537/ Диспут атеиста с верующим «Есть ли Бог? Дулуман vs Черноморец» та http://opium.at.ua/search/диспут/
  6. «Свобода від релігійного фундаменталізму»
  7. Товариство «Розум»