Російсько-українська церковна війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Російсько-українська церковна війна — протистояння між православними церквами України та Росії, складова глобального протистояння між Росією та Україною з часів розпаду СРСР і донині,[1] в більш широкому значенні — з часів створення московського патріархату.

Одним з джерел протистояння церков під час російсько-української війни стало кардинально різне ставлення церков до збройної агресії Росії проти України. Російська церква розглядає російську ж агресію як можливість зберегти та поширити свій вплив на Україну[2], а збройне протистояння на сході України — як «внутрішньоукраїнський конфлікт», "громадянську війну"[3]. УПЦ Московського Патріархату визнали свою Кримська єпархію є закордонною[3]. Українська Православна Церква Київського Патріархату розглядає цю війну об'єктивно — як агресію з боку Росії[4], окупацію та спробу знищення державності України та української церкви.

Історія[ред. | ред. код]

Однією з причин сучасного протистояння церков є істотно непропорційне число вірян та парафій в Україні. Так, за даними на 2011 рік, УПЦ МП контролювала 42,5 % парафій та мала лише 29,4 % вірян, в той час, як для УПЦ КП ці показники становили 15,4 та 39,8 % відповідно. На 2016 рік співвідношення вірян становило вже 45,7 % проти 13,3 на користь УПЦ КП[5].

Євромайдан[ред. | ред. код]

Під час Революції гідності УПЦ КП, на відміну від УПЦ МП, підтримала прагнення українського народу до свободи та виступила на його боці, чим захистила гідність людини.

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Українська помісна церква[ред. | ред. код]

У липні 2018 року проросійський журналіст взяв інтерв'ю у єпископа Елпідофора, члена Синоду Вселенської патріархії. Російське церковне видання «Правмир» зробило переклад інтерв'ю, проте подало його не у звичній формі «Питання—Відповідь», а як певний переказ із вставками окремих цитат.[6][7]

«
..у випадку з українською церквою, принаймні парадоксальним і викривленим є твердження будь-кого про те, що Церква в Москві є матір'ю церкви України. Якраз навпаки. Московська церква є дочкою української церкви, яка - українська церква - є дочкою Вселенського Патріархату. Знаєте, що християнізація (хрещення) Русі (росів), не росіян, бо як відомо, Київська Русь - це інше, тобто сьогоднішніх українців, відбулася при Володимирі, з його наверненням. Отож, юрисдикція Вселенського Патріархату - це Україна, це Київ, а отже і мати-церква...
»

— Єпископ Елпідофор, члена Синоду Вселенської патріархії

У липні 2018 року Греція оголосила про намір вислати двох російських дипломатів та заборонити в'їзд ще двом. Причиною висилки, серед інших звинувачень, стала спроба російських дипломатів підкупу грецьких державних службовців, афонських ченців і митрополитів.[8]

Діяльність[ред. | ред. код]

УПЦ КП[ред. | ред. код]

З самого початку російсько-української війни УПЦ Київського патріархату опікувалася українським військом та сім'ями українських військових.[9]

Активна проукраїнська позиція УПЦ КП призвела до проявів релігійно вмотивованих переслідувань, які здійснювали бойовики-сепаратисти під час збройного протистояння на сході України. Терористи також привласнюють церковне майно, викрадають, піддають тортурам і вбивають священнослужителів та прихожан, забороняють будь-яку релігійну практику, окрім православ'я московського патріархату та деяких інших виключень.[10]

Московський патріархат продовжує діяльність на окупованих територіях Криму та Донбасу. Про вкрай складне положення УПЦ КП та УАПЦ на окупованих територіях Донбасу та Криму повідомив також керівник Релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський:

« У Криму відбувається зміна законодавчої бази. У російському законодавстві немає місця для КП. Їх церкви все ще працюють, але з точки зору закону їх діяльність нелегітимна. В окупованих частинах Луганської та Донецької областей ситуація ще гірша. Там практично йде війна, на місці працюють практично кілька священиків КП[11] »

Патріарх Філарет каже що заяви УПЦ про релігійну війну є брехнею: "Заяви про "захоплення храмів", про можливість "війни" за автокефалію - приклад кремлівської дезінформації, брехні, яка є частиною гібридної війни проти України. Хіба ми забули листи Московського патріарха Кирила до Помісних Церков у серпні 2014 р., де він заявляв, що події на Сході України – це "війна уніатів та схизматиків проти канонічного православ’я"? Тобто у той час, коли вже відкрито російські війська вдерлися на українську територію – патріарх переконував глав інших Церков, що на Донбасі – не російська агресія, а що греко-католики і прихильники Київського Патріархату воюють із прихильниками Московського Патріархату, що це "релігійна війна". Це неправда, тому що жодної релігійної війни на Донбасі немає, і громадянської війни немає, і міжнаціональної війни немає - а є російська агресія, окупація, і весь світ, крім Росії як агресора і декількох її союзників, визнає це"[4]. "Я служив Церкві у час, коли справді були гоніння, добре пам’ятаю як при Хрущові закривалися храми, монастирі, який тиск був на Церкву. Нічого подібного в Україні немає – навпаки, зараз усі Церкви і релігійні організації мають таку свободу для своєї діяльності, якої вони не мали за всі минулі століття. Чому ж представники МП говорять про "гоніння"? Тому що, по-перше, вони звикли, особливо за часів президентства В. Януковича, що держава їм у всьому сприяє, має до них особливе ставлення. А тепер, коли це припинилося, і ставлення вже рівне, як визначено законами, – їм здається, що це "гоніння". Росія завжди так діяла – для того, щоб просувати свої інтереси, вона прикривала власну агресію "захистом". Послухайте їх – вони ж заявляють, що завжди лише "оборонялися" і ні на кого не нападали. Але як же тоді сталося, що з маленького Московського князівства, меншого, ніж нинішня область, ця держава виросла до розмірів аж 1/6 частини суші? Обороняючись?" - розповідає Патріарх Філарет[4].

"Московський патріархат із Московською церквою є найбільшою церквою у православ'ї. Коли українська церква стане автокефальною і Московський патріархат скоротиться наполовину - у нього не буде підстав боротися за перше місце серед православних церков[12][13].

« Релігійна боротьба - це привід для Путіна втручатися у внутрішні українські справи, тобто захищати православну церкву. Ми навпаки не хочемо, щоб цей процес об'єднання був пов'язаний із насильством. Не хочуть вони переходити до української церкви, нехай залишаються у російській церкві »

— Патріарх Філарет

Російська православна церква (УПЦ МП)[ред. | ред. код]

Залишки Свято-Іверського храму УПЦ московського патріархату після військових дій в зоні аеропорту Донецька, 18 травня 2015

З самого початку російсько-української війни представники незаконних збройних формувань відкрито заявляли про свою прихильність до московського православ'я і початок «хрестового походу» проти України, так, наприклад, «накази командувача ополченням ДНР» поширювались, в тому числі, через інтернет-сайт однієї з єпархій московського патріархату[14].

14 серпня 2014 року на офіційному сайті РПЦ був розміщений фрагмент послання Московського патріарха Кирила Константинопольському патріарху Варфоломію, у якому, намагаючись протиставити все українське суспільство одній конфесії московського патріархату, патріарх Кирило заявив, що, починаючи з Майдану, «розкольники» (тобто УПЦ КП) і уніати «відкрито закликали до викорінення православ'я» на території України, а «з початком бойових дій уніати і розкольники, отримавши в руки зброю, під видом антитерористичної операції стали здійснювати пряму агресію по відношенню до духовенства канонічної Української Православної Церкви на сході країни». Тобто, на його думку, в Україні відбувається не АТО, а релігійна війна «під виглядом АТО»[15][16].

Із заявою щодо цього послання виступила Українська греко-католицька церква, заявивши, що:

«неприпустимим є лукаве намагання перенести здійснення природного права українського народу на свободу і незалежність своєї країни в міжконфесійну площину, що провокує нове напруження та нову смуту в українському суспільстві — цього разу в ділянці міжконфесійних відносин»[17].

Показовим є ставлення до війни на сході України представників УПЦ МП: коли 8 травня 2015 року на урочистому засіданні Верховної Ради України, присвяченому 70-й річниці перемоги над нацизмом в Європі, президент Порошенко зачитував прізвища 21 бійця, котрі отримали звання Героя України, (серед 10 них — посмертно) за участь в АТО, то встали і привітали їх аплодисментами всі присутні, навіть запрошені на засідання іноземні гості, але не представники УПЦ московського патріархату на чолі з її керівником Онуфрієм Березовським, котрі демонстративно продовжували сидіти.[18]

Представники московського патріархату підтримують терористичні угрупування на Донбасі (так звані ЛНР та ДНР), молячись за «перемогу терористів та освячуючи їх знамена»[19]. При цьому бойовики чинені ними розгроми розглядають як боротьбу за православ'я.[20]

Наслідки[ред. | ред. код]

Ставлення у суспільстві[ред. | ред. код]

У період з 25 грудня 2014 року по 15 січня 2015 року фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Ukrainian Sociology Service на замовлення Міжнародного центру перспективних досліджень провели опитування громадян на території України (за вийнятком Луганської області та Криму) стосовно змін в релігійних уподобаннях українців.

Згідно результатів, 44,2 % громадян зараховують себе до вірних УПЦ КП, 20,8 % — прихильників УПЦ МП та 11 % — вірян УГКЦ. Єдиним регіоном, де явна більшість опитаних (55 %) визнала свою приналежність до УПЦ МП, є Донбас. При наявності в Україні 12,714 громад УПЦ МП проти 4,661 громад УПЦ КП, московський патріархат більш ніж вдвічі програє УПЦ КП за кількістю прихожан.

При цьому 20 % громадян України вважають православну церкву московського патріархату релігійним інститутом країни-агресора, який веде в Україні підривну діяльність.[11] У зв'язку з військовою агресією Росії проти України посилилась тенденція переходу прихожан УПЦ МП під юрисдикцію УПЦ КП цілими парафіями і в різних регіонах України — на Волині, Львівщині, Рівненщині, Тернопіллі, Київщині, Херсонщині, Буковині[21], Вінничині.[22][23]

Законодавство[ред. | ред. код]

Виходячи з особливих обставин, викликаних збройною агресією з боку РФ 16 червня 2016 Верховна Рада України ухвалила постанову про звернення парламенту до Всесвятості Варфоломія І, архієпископа Константинополя і Нового Рима, Вселенського патріарха щодо надання автокефалії Православній церкві в Україні[24].

У травні 2017-го до Ради було подано проект закону «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором»[25] котрий мав за мету стимулювати УПЦ (МП) до більш державницький позицій, та виробити механізм законодавчої ліквідації цієї організації у разі його не дотримання.[26]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Церковні війни: Москва готується зробити з УПЦ звичайну єпархію
  2. Церковний скандал чи державна зрада: УПЦ МП юридично визнала Крим частиною Росії та передала їй дві єпархії
  3. а б БДУ, Редактор. В УПЦ (МП) вважають, що на сході України відбувається громадянська війна, а Крим - частина іншої держави — Богословська думка в Україні. www.bogoslov.org.ua (uk-ua). Процитовано 2018-08-31. 
  4. а б в Весь світ визнає: Філарет викрив УПЦ МП у брехні. Суспільство (uk). Процитовано 2018-08-31. 
  5. Релігійна самоідентичність і молитва в Україні // КМІС
  6. Член Синоду Вселенської патріархії: Московська церква є не матір'ю, а дочкою Української (uk). Процитовано 2018-07-12. 
  7. Вселенский vs Московский – 3:0 в пользу греков (ru). Процитовано 2018-07-12. 
  8. Греція висилає дипломатів РФ за спробу підкупу афонських ченців і верхівки церкви. ТСН.ua (uk). 2018-07-11. Процитовано 2018-07-12. 
  9. Митрополит Іоан (Яременко) взяв участь в урочистостях в Українській військово-медичній академії
  10. Правозахисники зібрали факти релігійних переслідувань на окупованому Донбасі
  11. а б Как война изменила религиозные взгляды украинцев. Инфографика. Агрессия России на Донбассе пошатнула позиции УПЦ Московского патриархата., сайт «Апостроф», Артем Дехтяренко, 2015-04-9
  12. Америки, Голос. Патріарх Філарет пояснив, чому Москва протистоїть отриманню автокефалії Українською церквою. VOA (uk). Процитовано 2018-09-22. 
  13. Це привід для Путіна! Філарет зробив жорстке попередження Московському патріархату. Політика (uk). Процитовано 2018-09-22. 
  14. Приказ o запрете матерной брани в армии Новоросси // Могилевская епархия // Московский патриархат
  15. Святейший Патриарх Кирилл призвал Предстоятелей Поместных Церквей возвысить голос в защиту православных христиан востока Украины
  16. РПЦ замітає в Інтернеті сліди вчорашнього скандального листа свого патріарха
  17. Офіційна заява з приводу заклику Патріарха Кирила до Предстоятелів помісних Православних Церков
  18. Представители Московского патриархата демонстративно не встали на торжественном заседании ВР, когда Порошенко зачитывал имена Героев Украины. ФОТО, сайт «Цензор. НЕТ», 08.05.2015
  19. Попы Московского патриархата молятся за победу террористов и освящают их знамена (видео) (рос.)
  20. Боевики ЛНР и ДНР разгромы прикрывают борьбой за православие (рос.)
  21. На Буковине еще два прихода УПЦ (МП) перешли в УПЦ КП, портал «Релігія в Україні», 10.09.2014
  22. «Парад переходів»: УПЦ КП і УПЦ (МП) по-різному трактують зміну юрисдикції парафій, портал «Релігія в Україні», 10.10.2014
  23. В Украине — парад переходов общин УПЦ (МП) в УПЦ КП, портал «Релігія в Україні», 3.09.2014
  24. Про Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія // Постанова Верховної Ради України
  25. 4511 від 22.04.2016
  26. Статті

Матеріали[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]