Марш українських націоналістів
| Марш українських націоналістів | ||
|---|---|---|
Оригінальна нотна партитура гімну | ||
| Країна | ||
| Також відомий як | «Зродились ми великої години» | |
| Слова | Олесь Бабій, 1929 | |
| Мелодія | Омелян Нижанківський | |
| Затверджений | 1932 | |
| Музичний приклад | ||
|
| ||
Марш українських націоналістів — українська музична композиція, також відома під назвою з першої строки тексту «Зродились ми великої години», написана Олесем Бабієм у 1929 році і покладена на музику, приписувану Омеляну Нижанківському[1].
У 1932 році затверджена Проводом українських націоналістів як офіційний гімн Організації українських націоналістів. Згодом також використовувалася як неофіційний гімн Української повстанської армії.
У 1919 році, по закінченню польсько-української війни, яка призвела до захоплення Західної України Польською Республікою, велика кількість колишніх лідерів Української Народної Республіки була репресована[2]. У міру того, як українців переслідували поляки, велика кількість української молоді втратила віру в традиційні правові підходи й у західну демократію, що, як вважалося, відвернулася від України. Цей період розчарування збігся зі зростанням підтримки Організації українських націоналістів, що станом на початок Другої світової війни налічувала більше 20 тисяч активних членів, у кілька разів більше — симпатиків[3].
Серед репресованих за антипольські погляди також опинився й Олесь Бабій — поет, військовик легіону Українських січових стрільців та Української галицької армії, що в 1919 році брав участь у звільненні Києва від більшовиків. У 1929 році, того ж року, коли написав пісню[4], взяв участь у Конгресі українських націоналістів як представник «Групи української національної молоді», за що в 1932 році був засуджений польською владою до чотирьох років ув'язнення[5][6].
Того ж року Провід українських націоналістів оголосив про конкурс на гімн організації, в якому перемогла «Зродились ми великої години». Тоді ж офіційний текст композиції вперше оприлюднено в друкованому журналі Проводу українських націоналістів «Народження нації», у ньому ж кілька місяців потому опублікували й ноти до «принятого гимну-маршу».
І лірику, і музику обрано шляхом конкурсу, проте без зазначення авторства. Втім, причетність Бабія до написання тексту встановили легко — у примітках до опублікованого тексту значилося, що слова належать «одному із наших найвизначніших поетів, що запроторений у ворожій тюрмі». Крім того, у змісті композиції використано частину тексту, раніше опубліковану під назвою «Марш» у поетичній збірці Бабія «Перехрестя», виданій львівським видавництвом «Новина» у 1930 році. Сам «Марш» у збірці підписано 1929 роком[7]. Ноти до «Маршу українських націоналістів» приписують українському органісту та композитору Омеляну Нижанківському[4].
Один з перших класичних варіантів виконання композиції зберігається в архіві ОУН, розташованому в Лондоні[8][9].
«Марш українських націоналістів» написано й виконується як військовий марш і заклик до збройної боротьби. У першому куплеті пісні йдеться про «біль втрати України»[10], маючи на увазі втрату короткочасної незалежності Української Народної Республіки у 1917—1921 роках, коли вона була окупована і розділена між Радянським Союзом і Польською Республікою[11].
В останній строфі тексту, в словах «Соборна Українськая держава, вільна й міцна від Сяну по Кавказ» також міститься популярна іредентична політична концепція Великої України, в рамках якої її кордони окреслено такими, що охоплюють усі українські етнічні території, від річки Сян по Кавказькі гори[12].
|
|
24 серпня 2018 року адаптація «Маршу українських націоналістів» стала маршем українського війська на параді до дня Незалежності України. Тоді ж уперше офіційно використано вітання «Слава Україні!» — «Героям Слава!»[14][15].
Ініціаторами створення стройової пісні на основі тексту Олеся Бабія стали українські музиканти Олег Скрипка (лідер гурту «Воплі Відоплясова») та Іван Леньо (Kozak System), саму композицію створювали в співпраці з виконавцями Сашком Положинським («Тартак»), Фомою («Мандри»), Тарасом Компаніченком («Хорея Козацька»), Фаготом («Танок на майдані Конґо»), Сергієм Василюком («Тінь Сонця») та Тарасом Чубаєм («Плач Єремії»)[16].
- Наймасовіше виконання «Зродились ми великої години» відбулося 14 жовтня 2018 року, до 76-ї річниці створення УПА. Понад 8 тисяч учасників виконали славень, чим встановили національний рекорд[17].
- Навесні 2022 року, під час оборони Маріуполі та Азовсталі в підвалах заводу, де перебували українські оборонці, пісню виконувала воячка-парамедикиня Катерина «Пташка» Поліщук[18][19].
- ↑ Символіка організації українських націоналістів. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 16 березня 2017.
- ↑ Gilley, Christopher (2006). A Simple Question of 'Pragmatism'? Sovietophilism in the West Ukrainian Emigration in the 1920s (PDF) (англ.). Koszalin Institute of Comparative European Studies. с. 6—13. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2007.
- ↑ Subtelny, Orest (1988). Ukraine: A History (англ.). Toronto: University of Toronto Press. с. 441—446. ISBN 978-0-8020-6775-3.
- ↑ а б Кучерук, Олександр (22 червня 2010). Символіка українських націоналістів. Віртуальний музей української фалеристики. Архів оригіналу за 8 грудня 2013. Процитовано 14 листопада 2025.
- ↑ Маслій, Михайло, ред. (2016). Нам воно Святе! Пісні січових стрільців. Харків: Фоліо. с. 11. ISBN 978-966-03-7636-6.
- ↑ Ковальчук, Ігор (22 березня 2023). «Зродились ми великої години…», або історія автора офіційного маршу Збройних сил України. Фотографії старого Львова. Процитовано 14 листопада 2025.
- ↑ Опалєва, Яна (24 жовтня 2024). «Зродились ми». Гімн націоналістів в українській культурі. Sensor Media. Процитовано 14 листопада 2025.
- ↑ Бабчук, Ольга; Скуратівська, Ярина (4 лютого 2023). Пісні спротиву: історія гімну УПА «Зродились ми великої години». Суспільне. Процитовано 15 листопада 2025.
- ↑ Гімн ОУН «Зродились ми великої години». Архів ОУН. Процитовано 15 листопада 2025.
- ↑ Зродились ми великої години. Наше: тексти пісень. Процитовано 14 листопада 2025.
- ↑ Yekelchyk, Serhy (2007). Ukraine: Birth of a Modern Nation (англ.). Oxford University Press. ISBN 978-0-19-530546-3.
- ↑ Галушко, Кирило (2015). Народження країни. Від краю до держави: назва, символіка, територія і кордони України. Історія без цензури. Т. 1. Glagoslav Distribution. ISBN 978-617-12-0208-5.
- ↑ Розбудова Нації. Прага. Січень—лютень, 1932. Ч. 1—2 (48—49). с. 30. Архів оригіналу (PDF) за 17 березня 2017.
- ↑ Гімн ОУН став офіційно маршем нової української армії. Цензор.НЕТ. 24 серпня 2018. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 25 серпня 2018.
- ↑ Бега, Вікторія (24 серпня 2018). На параді до Дня Незалежності у Києві вперше пролунав «Марш нової армії». hromadske. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
- ↑ Лопух, Ірина (7 серпня 2018). «Зродились ми великої години». Що відомо про пісню, яка прозвучить на параді до Дня незалежності. Експрес. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 25 жовтня 2018.
- ↑ У Києві встановили рекорд наймасовішого виконання гімну ОУН. УкрІнформ. 14 жовтня 2018. Процитовано 15 листопада 2025.
- ↑ Коблик, Тамара (5 травня 2022). Маріупольська «Пташка»: випускниця тернопільського коледжу підкорила мережу співами у підземеллі. Терен. Процитовано 15 листопада 2025.
- ↑ Княжик, Оксана (27 вересня 2022). Послухайте, як натхненно співає звільнена з російського полону «Пташка»: зворушливе відео. 24 Канал. Процитовано 15 листопада 2025.
