ГП-25

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
ГП-25
Тип: підствольний гранатомет
Походження: СРСР СРСР
Історія служби
Термін використання 1978 — по т.ч.
Використання у Див. Країни-оператори
Війни Афганська війна (1979-1989),
Карабаський конфлікт,
Грузино-абхазький конфлікт,
Перша чеченська війна,
Друга чеченська війна,
Російсько-грузинська війна,
Російсько-Український конфлікт на Донбасі
Історія виробництва:
Конструктор Конструкторське бюро приладобудування
Розроблено 19721978
Виробник Конструкторське бюро приладобудування
Виготовлено 1978 — по т.ч.
Варіанти ГП-30
Характеристики
Маса 1,5 (без гранати)
1,76 (c гранатою)
Довжина 323 мм
Довжина ствола, мм: 120 мм
Тип боєприпасу 40-мм гранати (ВОГ-25, ВОГ-25П
Калібр 40-мм
Бойова скорострільність 5-6 постр/хв. (бойова)
Дульна швидкість 76 м/с
Прицільна дальність 400 м
Тип боєпостачання однозарядний
Приціл відкритий

Commons-logo.svg ГП-25 у Вікісховищі

ГП-25 «Костьор» (рос. ГП-25 «Костёр» (Вогнище) (Індекс ГРАУ — 6 Г15) — однозарядний 40-мм підствольний гранатомет, призначений для використання в комплексі з автоматами АКМ, АК-74. Відноситься до дульно-зарядних нарізних систем, використовується для ураження живої сили противника і неброньованої техніки.

Система[ред.ред. код]

Гранатомет ГП-25 конструктивно складається з трьох частин:

Для перенесення в похідному положенні гранатомет розбирається на дві частини: одну становить ствол, іншу — зібрані разом казенник і корпус ударно-спускового механізму. Ствол має довжину 205 мм (близько 5 калібрів гранатомета), в його каналі зроблено 12 гвинтових нарізів правого обертання.

Для зручності стрільби, до корпусу ударно-спускового механізму кріпиться пластикова пустотіла пістолетна рукоятка. Прицільні пристосування розраховані на стрільбу прямою або напівпрямою наводкою. Вони встановлені на лівій стінці кронштейна, тут же нанесена дистанційна шкала у вигляді дуги з поділками. Для прямої наводки служать відкидний цілик і рухома мушка. При установці прицілу на дальність особливий кулачок зміщує корпус мушки убік: таким чином вводиться поправка на деривацію гранати. Напівпряма наводка здійснюється: у напрямку — за допомогою цілика і мушки, по дальності — за допомогою дистанційної шкали і схила, підвішеного на осі прицілу (метод «квадранта»). Напівпряма наводка проводиться при навісний стрільбі.

Максимальна прицільна дальність як прямої, так і навісної стрільби становить 400 м, мінімальна дальність навісної стрільби — 150—200 м. На дальності 400 м серединні відхилення точок влучення гранат становлять: по дальності — 6,6 м, по фронту — 3 м.

ГП-30[ред.ред. код]

В 1989 році на озброєння був прийнятий вдосконалений гранатомет ГП-30, має меншу масу і простішу конструкцію.

Країни-оператори[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]