Очікує на перевірку

Базальт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Базальти)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Базальттои
Загальні відомості
Мінеральний складPl+Av+Ol+Vvitro
ГенезисМагматичний
КислотністьОсно́вна
Ідентифікація
КолірЧорний
СтруктураАфанітова
ТекстураМасивна
Форма заляганняПотоки, дайки
ОкремістьКонцентрична, подушкова
РізновидиБагато
Густина2,52—2,97 г/см³
Використання
бруківка, облицювальне каміння, мінеральне волокно

CMNS: Базальт у Вікісховищі

База́льт ( англ. basalt, basaltic rocks, нім. Basalt, пол. bazalt) — найпоширеніша гірська порода, основна порода дна океану, складається з плагіоклазу і містить відносно небагато кремнію (менше 50%). Зазвичай темно-сірого кольору, але може бути зеленим, коричневим або чорним.

Загальний опис

[ред. | ред. код]
Пейзаж водоспаду з уступу базальтових призм Санта Марія Регла[es], поблизу Уаска де Окампо[es], Мексиканських Сполучених Штатів

Базальт — виливна кайнотипна осно́вна гірська порода.

Текстура масивна чи пориста. Ефузивний аналог габро. Складається переважно з осно́вного плагіоклазу, моноклінного піроксену, олівіну, вулканічного скла і акцесорних мінералів — магнетиту, ільменіту, апатиту та ін. Структури базальту — інтерсертальна, афірова, рідше — гіалопілітова.

Залежно від крупності зерна розрізняють:

  • найбільш грубозернистий — долерит,
  • дрібнозернистий — анамезит,
  • тонкозернистий — власне базальт.

Палеотипні відповідники базальту — діабази. Густина базальту — 2,52–2,97 г/см³. Середній хімічний склад базальту за Р. Делі (%):

Сполука Вміст, %
SiO2 49,06
Al2O3 15,70
K2О 1,52
Na2O 3,11
CaO 8,95
FeO 6,37
Fe2О3 5,38
MgO 6,17
Н2О 1,62
TiO2 1,36
P2О5 0,45
MnO 0,31

Вміст SiO2 в базальті коливається від 44 до 53,5%.

Різновиди та поширення

[ред. | ред. код]
Село Базальтове. Базальтовий кар’єр

За хімічним і мінеральним складом виділяють такі базальти: олівінові ненасичені кремнеземом (SiO2 близько 45%) і безолівінові (SiO2 близько 50%) толеїтові базальти. Фізико-механічні властивості базальтів дуже різні, що пояснюється різною їх пористістю. Толеїтові базальти займають обширні площі на платформах (трапові формації Сибіру, Південної Америки, Індії). З породами траппової формації пов'язані родовищ руд заліза, нікелю, платини, ісландського шпату (Сибір). В мигдалевокам'яних базальтових порфіритах району Верхнього озера в США відомі родовища самородної міді. Родовища базальту зосереджені у Вірменії, Східної Сибіру, на Далекому Сході. Базальтові покриви у східних районах США утворюють великі родовища в штаті Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Коннектикут. В Україні базальт поширений у Рівненській, Закарпатській і Донецькій областях.

Базальт і метабазальт

Використання

[ред. | ред. код]

Як міцна гірська порода базальт використовується в будівництві і є сировиною для кам’яного литва, що застосовується як кислототривкий матеріал у хімічній промисловості.

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]