Батуринська змова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Батуринська змова 1672 — змова в Батурині вищої козацької старшини та московських військових, в результаті якої було усунено від влади гетьмана Лівобережної України Д. Многогрішного.

Причиною змови стало невдоволення як старшини, так і царського уряду політикою гетьмана — його намірами разом з гетьманом Правобережної України П. Дорошенком та при допомозі Кримського ханства та Османської імперії воювати з союзником Московської держави — королем Речі Посполитої.

З боку української козацької старшини в змові брали участь генерали старшини П. Забіла, І. Самойлович, І. Домонтович, та К. Мокрієвич. Змовники підтримували тісні контакти з московською військовою адміністрацією: ніжинським воєводою І. Ржевським та головою московських стрільців при гетьмані Нейоловим.

План заколоту було розроблено спільно з московськими військовими в ніч з 7 на 8 березня 1672 року, а в ніч з 12 на 13 березня Д. Многогрішного заарештували та ув'язнили в Батуринському замку. Побоюючись звільнення гетьмана з-під варти, його перепроваджено для слідства і суду до Москви. Не чекаючи навіть початку слідства над опальним гетьманом, цар Олексій Михайлович грамотою від 22 березня 1672 року схвалив дії змовників.

Джерело[ред. | ред. код]