Василь Золотаренко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Золотаренко
Ніжинський полковник
1655 — 1656
Попередник Роман Катіржний
Наступник Григорій Кобилецький
Ніжинський полковник
1659 — 1663
Попередник Григорій Кобилецький
Наступник Юрій Немирич
Народився невідомо
Корсунь, Річ Посполита
Помер 18 вересня 1663(1663-09-18)
Борзна, Військо Запорозьке
Рід Золотаренки

Василь Нечипорович Золотаре́нко (по нобілітації Злотажевський гербу Тенпа Подкова[1][2]) (нар.? — пом. 1663) — ніжинський полковник (16551656, 16591663). Сподвижник, наближена особа Богдана Хмельницького та його зять. В пошуках прихильності хитався між Річчю Посполитою, Швецією і Московським царством[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Василь Золотаренко походив з козацького роду. Разом із братом — наказним гетьманом Іваном Золотаренком — брав участь у московсько-польській війні (1654—1667), відзначився при облозі Смоленська.

Після смерті брата у 1655 році тимчасово виконував обов'язки ніжинського полковника (1655—1656). У 1658 році підтримав гетьмана Івана Виговського. У числі іншої старшини був нобілітований, проте з огляду на міщанське походження без надання маєтностей[4]:

« Uważaiąc dzieła rycerskie Wasila Złotarenka, rycerza z woyska Zaporoskiego, na instancyą Wielmożnego Hetmana tychże woysk Zaporoskich, do kłeynotu szlachectwa Polskiego przypuszczamy, y iuż od tego czasu Złotarzewskim zwać się będzie, y przywiley na to onemu wydany authoritate Seymu teraźnieyszego stwierdzamy.[5] «

На початку 1659 року виступив проти Виговського. Протягом 16611663 років був одним із претендентів на гетьманство в Лівобережній Україні. Після «Чорної ради» у 1663 в Ніжині, на якій гетьманом обрали Івана Брюховецького, був заарештований разом з колишнім гетьманом Якимом Сомком. Йому висунули звинувачення у тому, що він підтримував відносини з гетьманом Павлом Тетерею і мав намір силою стати гетьманом.

18 вересня 1663[6] Василь Золотаренко був страчений у Борзні разом з Якимом Сомком, полковниками: чернігівським — Оникієм Силичем, переяславським — Афанасієм Шуровським, ніжинським осавулом Павлом Килдієм.

Родина[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]