Шереметєв Василь Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Wasyl Szeremietiew.JPG

Шереметєв Василь Борисович (бл. 1622 — 13.11. 1682) — московський державний і військовий діяч, син боярина Бориса Шереметьєва.

Відомий з січня 1637 р. як стольник, у травні 1645 призначений воєводою у Мценськ. 21 травня 1653 р. призначений членом Боярської думи. Після укладення Переяславської угоди призначений командувачем корпусу 7-тисячного корпусу, з яким обороняв Бєлгород від татар.

У грудні 1654 року отримав наказ виступити на Україну на допомогу Хмельницькому. В січні 1655 р. з'єднався з ним під Уманню. Взяв участь в битві під Охматовом. Проте військо Шереметьєва (за різними даними, від 10 до 20 тисяч) понесло знані втрати (за деякими даними, до 9 тисяч). У березні 1655 був відкликаний до Москви і потрапив в опалу.

6 квітня 1658 призначений воєводою в Київ (був першим з рахунку московським воєводою в Києві).

Вів боротьбу проти гетьмана І.Виговського. У вересні 1660 очолював московсько-козацьке військо в боях під Любаром та Чудновом на Житомирщині, в яких був розбитий польсько-татарським військом під командуванням Єжи Себастьяна Любомирського. Шереметєв потрапив у полон до кримських татар, де пробув 21 рік. У листопаді 1681 був викуплений московським урядом.

Література[ред.ред. код]