Шереметєв Василь Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Wasyl Szeremietiew.JPG

Шереметєв Василь Борисович (бл. 1622 — 13.11. 1682) — московський державний і військовий діяч, син боярина Бориса Шереметьєва.

Відомий з січня 1637 року як стольник, у травні 1645 року призначений воєводою у Мценськ. 21 травня 1653 року призначений членом Боярської думи. Після укладення Переяславської угоди призначений командувачем корпусу 7-тисячного корпусу, з яким обороняв Бєлгород від татар.

У грудні 1654 року отримав наказ виступити на Україну на допомогу Хмельницькому. В січні 1655 року з'єднався з ним під Уманню. Взяв участь в битві під Охматовом. Проте військо Шереметьєва (за різними даними, від 10 до 20 тисяч) понесло значні втрати (за деякими даними, до 9 тисяч). У березні 1655 року був відкликаний до Москви і потрапив в опалу.

6 квітня 1658 року призначений воєводою в Київ (був першим за ліком московським воєводою в Києві).

Вів боротьбу проти гетьмана Івана Виговського у першій Російсько-українській війні. 23 серпня 1658 року, засідаючи в Києві, Шереметьєв відправив свої війська на зруйнування Броварів, московські війська жорстоко закатували місцевих жителів, які підтримували нового козацького Гетьмана, Івана Виговського.

У вересні 1660 очолював московсько-козацьке військо в боях під Любаром та Чудновом на Житомирщині, в яких був розбитий польсько-татарським військом під командуванням Єжи-Себастьяна Любомирського. Шереметєв потрапив у полон до кримських татар, де пробув 21 рік. У листопаді 1681 був викуплений московським урядом.

Література[ред.ред. код]