Буца Богдан Емануїлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Богдан Емануїлович Буца
Богдан Емануїлович Буца

Час на посаді:
27 вересня 2005 — 4 серпня 2006
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юрій Єхануров
Попередник Петро Крупко
Наступник Анатолій Толстоухов

Народився 18 жовтня 1960(1960-10-18) (57 років)
с. Воютичі, Самбірський район, Львівська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Політична партія Наша Україна (2005-?)
Звання UA-OF2-CPT-GSB-H(2015).png Капітан запасу
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
4-го скликання
безпартійний (НУ) 8 липня 2005 6 жовтня 2005

Богда́н Емануї́лович Бу́ца (нар. 18 жовтня 1960, с. Воютичі, Самбірський район, Львівська область) — український політик. Народний депутат України 4-го скликання. Член партії «Наша Україна» (2005-?). Міністр Кабінету Міністрів України (20052006), заступник міністра оборони України (січень 2008 — лютий 2010), депутат Львівської обласної ради (20062010).

Перший заступник Міністра оборони України (з березня 2014). Відсторонений від виконання повноважень до завершення службового розслідування.[1] 21 серпня Нацагентство з питань держслужби не встановило фактів бездіяльності й саботажу з Богдана Буци, котрого звинувачують у зриві забезпечення армії, Дмитро Тимчук: «Весною цього року Буца запропонував гроші, що виділяються на АТО, не пускати в обіг на тендери із закупки пального для армії в комерційних структурах (а мова йшла про сотні мільйонів гривень), а взяти це пальне з держрезерву, і лише перерахувати гроші на відновлення цих запасів. Той факт, що чиновники військового відомства у цьому випадку залишилися без „відкатів“ з тендерів, миттєво зробив для них Буцу ворогом номер один»[2]. 3 вересня 2014-го звільнено з посади першого заступника міністра оборони[3].

Освіта[ред.ред. код]

У 1982 році закінчив електротехнічний факультет Львівського політехнічного інституту за фахом інженер-електротехнік, а у 2005 році отримав диплом Київського університету права за фахом юрист, «Правознавство».

Трудова діяльність[ред.ред. код]

19821984 — проходив службу в лавах Радянської армії.

19841988 — інженер, майстер дільниці СК «Фотон» виробничого об'єднання імені 50-річчя Жовтня (Львів).

19881991 — інженер-технолог, начальник бюро, заступник начальника дослідного виробництва НДІ побутової радіоелектронної апаратури (Львів).

19911992 — директор ТОВ «Рата» (Львів).

19921995 — начальник відділу, заступник начальника відділу, заступник начальника крайового відділення Фонду державного майна України по Львівській області.

1995 — генеральний директор Українського центру сертифікаційних аукціонів.

19951997 — заступник голови Фонду державного майна України.

1997 — радник голови Громадського благодійного фонду «Фонд розвитку Львівщини» Андрія Садового.

19971998 — заступник голови Державного комітету України з питань підприємництва.

19981999 — заступник голови Львівської обласної державної адміністрації.

19992000 — радник президента Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств.

20002002 — начальник Управління стратегії реформування відносин власності та регуляторної політики Департаменту економічної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України.

20022005 — віце-президент Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств.

З 2005 — народний депутат України.

З квітня по липень 2005 — перший заступник голови правління НАК «Нафтогаз України».

20052006 — міністр Кабінету Міністрів України.

20062007 — радник Президента України.

У січні 2008 року призначений на посаду заступника міністра оборони України.

У лютому 2010 уряд задовольнив заяву Богдана Буци про звільнення за власним бажанням. За даними ЗМІ, чиновник подав у відставку через незгоду з політикою уряду в оборонній сфері.

Член спостережної ради ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (з червня 2000); член наглядової ради ВАТ «Державний ощадний банк України» (з грудня 2006).

Довірена особа кандидата на пост Президента України Віктора Ющенка в ТВО № 123 (20042005).

Перший заступник голови центрального виконкому політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (до вересня 2005).

Родина[ред.ред. код]

Одружений, має дочку і сина.

Нагороди та державні ранги[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]