Єхануров Юрій Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Іванович Єхануров
Юрій Іванович Єхануров

Час на посаді:
18 грудня 2007 — 5 червня 2009
Президент   Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко
Попередник Анатолій Гриценко
Наступник Валерій Іващенко (т.в.о.)

Час на посаді:
22 вересня 2005 — 4 серпня 2006
(в.о. 8 вересня 2005 — 22 вересня 2005)
Президент Віктор Ющенко
Попередник Юлія Тимошенко
Наступник Віктор Янукович

Час на посаді:
1 квітня 2005 — 22 вересня 2005
Президент Віктор Ющенко
Попередник Сергій Касьянов
Наступник Надія Дєєва

Час на посаді:
30 грудня 1999 — 29 травня 2001
Президент Леонід Кучма
Прем'єр-міністр   Віктор Ющенко
Попередник Анатолій Кінах
Наступник Олег Дубина

Час на посаді:
26 лютого 1997 — 25 липня 1997
Президент Леонід Кучма
Прем'єр-міністр   Павло Лазаренко
Валерій Пустовойтенко
Попередник Василь Гуреєв
Наступник Віктор Суслов

Народився 23 серпня 1948(1948-08-23) (69 років)
с. Белькачі, Учурський район, Якутська АРСР, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність бурят
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «Знак Пошани»

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
3-го скликання
НДП 12 травня 1998 22 лютого 2000
4-го скликання
безпартійний (НУ) 14 травня 2002 23 червня 2005
5-го скликання
Наша Україна (НУ) 25 травня 2006 8 червня 2007
6-го скликання
Наша Україна (НУНС) 23 листопада 2007 19 грудня 2007

Ю́рій Іва́нович Єхану́ров (нар. 23 серпня 1948, с. Белькачі, Учурський район, Якутська АРСР, РРФСР, СРСР) — український політик бурятського походження, з липня 2009 по лютий 2010 — перший заступник Глави Секретаріату Президента України, з грудня 2007 по червень 2009 — Міністр оборони України. У 20052006Прем'єр-міністр України. Народний депутат України 3-го, 4-го і 5-го скликань.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 23 серпня 1948 року у селі Белькачі Учурського району Саха-Якутії. У 1963 році закінчив Буйську восьмирічну школу Бичурського району Бурятської АРСР, в тому ж році у віці 15 років переїхав у Київ.[1]

Батько Іван Михайлович (19211990) — бурильник; мати Галина Іванівна (1924); дружина Олена Львівна (1948) — інженер-будівельник, провідний інженер-конструктор НДІРавтопром; син Дмитро (1975) — навчався в Московського фізико-технічного інституту.

Освіта[ред.ред. код]

У 1963 закінчив Буйську восьмирічну школу Бичурського району Республіки Бурятія. Згодом, у 1967 році закінчив з відзнакою Київський будівельний технікум, відділення «Промислове та цивільне будівництво» за спеціальністю «технік-будівельник». У 1973 році закінчив з відзнакою планово-економічний факультет Київського інституту народного господарства за спеціальністю «економіст».

У 1984 році Єхануров отримав вчене звання кандидата економічних наук захистивши кандидатську дисертацію на тему «Підвищення ефективності капітальних вкладень в будівництві (на прикладі регіональних будівельно-промислових комплексів)» у Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Згодом, у тому ж університеті, у 1992 році Єханурову присвоєно вчене звання доцента кафедри теоретичної та прикладної економіки, а у 2004 році - вчене звання професора кафедри теоретичної та прикладної економіки.[2]

Кар'єра[ред.ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 1967 на заводі залізобетонних виробів тресту «Київміськбуд № 4», де пройшов шлях від майстра до директора заводу.

У 19771978 — заступник керуючого трестом «Буддеталь» з виробництва.

У 30 років став керуючим трестом «Київміськбудкомплект». У 1985-1988 керував трестом «Буддеталь». Потім упродовж 3 років працював заступником начальника Головкиївміськбуду з економічних питань.

З набуттям Україною незалежності Юрій Єхануров обіймає різні керівні посади, пов'язані з формуванням державної політики, насамперед в економічній сфері. З 1991 по 1998 працює в Державній економічній раді України, заступником голови Київської міської адміністрації, заступником Міністра економіки України, головою Фонду державного майна України, головою Держкомпідприємництва України.

Cтояв біля витоків української приватизації та Фонду державного майна України. Проведена під його керівництвом мала приватизація заклала фундамент для розвитку в Україні малого й середнього підприємництва.

У 1998 обраний до Верховної Ради України від Житомира. У 19992001 працює на посаді Першого віце-прем'єр-міністра України в уряді Віктора Ющенка.

Після відставки уряду Ющенка з червня по листопад 2001 — перший заступник Голови Адміністрації Президента України (Леоніда Кучми). З листопада 2001 по квітень 2002 займається питаннями адміністративної реформи як Уповноважений Президента України.

З перемогою блоку «Наша Україна» на парламентських виборах 2002 переходить на роботу до Верховної Ради IV скликання, де очолює Комітет з питань промислової політики та підприємництва. У березні 2005 Єханурова обрано головою виконкому партії «Народний Союз „Наша Україна“».

Очолює низку громадських організацій, що опікуються проблемами розвитку малого й середнього бізнесу. Зокрема є президентом Спілки малих, середніх і приватизованих підприємств України, Координаційно-експертного центру об'єднань підприємців України, Всеукраїнської асоціації роботодавців.

1 квітня 2005 Президент України Віктор Ющенко призначив Юрія Єханурова головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а 8 вересня 2005 виконуючим обов'язки прем'єр-міністра України.

22 вересня 2005 після схвалення кандидатури Юрія Єханурова Верховною Радою Президент України Віктор Ющенко призначив його прем'єр-міністром України. 4 серпня 2006 склав повноваження прем'єра.

На парламентських виборах 2006 Єхануров був першим номером у списку блоку політичних партій «Наша Україна». У зв'язку з обранням прем'єр-міністром Віктора Януковича Єхануров звільнив займану посаду в Кабміні і перейшов на роботу до ВР. Після розподілу посад у парламентських комітетах виявився рядовим членом Комітету з питань науки і освіти. У 2007, після дострокових виборів Верховної Ради і створення коаліції БЮТ і НУНС був призначений міністром оборони. У 2009 опинився в центрі скандалу зі зловживаннями в оборонному відомстві і був відправлений у відставку. В свою чергу, Єхануров всі звинувачення Головного контрольно-ревізійного управління відкидає.

Червень 2009 — лютий 2010 — перший заступник Глави Секретаріату Президента України.

З 1988 року Єхануров викладає на кафедрі Економіки підприємства Київського національного університету ім. Т. Шевченка.[2]

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник: Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
14-й Прем'єр-міністр України
22 вересня 2005 - 4 серпня 2006
(в. о. 8 вересня 2005 — 22 вересня 2005)
Наступник:
Юлія Тимошенко
Янукович Віктор Федорович
Попередник: Емблема МОУ.png
9-й Міністр оборони України
18 грудня 2007 - 5 червня 2009
Наступник:
Гриценко Анатолій Степанович
4 лютого 200518 грудня 2007
т. в. о.
Іващенко Валерій Володимирович
Попередник: 7-й Міністр економіки України
26 лютого 199725 липня 1997
Наступник:
Гуреєв Василь Миколайович Суслов Віктор Іванович
Вінстон Черчіль Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.