Павленко Юрій Олексійович
Павле́нко Ю́рій Олексі́йович (нар. 20 березня 1975, Київ, УРСР) — український державний діяч, політик, Уповноважений Президента України з прав дитини (з 11 серпня 2011 до 24 лютого 2014)[1], колишній Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (з 7 лютого 2005 року до 29 листопада 2006 року, з 18 грудня 2007 до 3 березня 2010); голова Житомирської обласної державної адміністрації (27 грудня 2006 до 23 жовтня 2007 року), член Ради національної безпеки і оборони України (2007 рік). Народний депутат України IV, V, VI, VIII, IX скликань.
Життєпис[ред. | ред. код]
Українець[2]. Народився в м. Київ. Мати родом із Житомирської області, а батько — із Чернігівської, познайомилися під час навчання у Прилуцькому меліоративному технікумі.
Одружений, дружина — Юлія Вікторівна Павленко (Євсеєва), 1979 р.н. Удвох мають 3 синів. Є молодшим двоюрідним братом української співачки Марії Бурмаки.
Освіта[ред. | ред. код]
- ЗОШ №115, Київ (1982-1991)
- Український Гуманітарний ліцей Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка зі срібною медаллю (1991-1992)
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка (1992–1997), диплом з відзнакою за спеціальністю «Історія», історик, викладач історії;
- Українська академія державного управління при Президентові України (1997–1999), маґістр державного управління;
- Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (2010–2014), диплом з відзнакою за спеціальністю «Правознавство», юрист;
- Кандидат філософських наук (2010 рік).
Володіє англійською мовою.
Кар'єра[ред. | ред. код]
- 1991—1994 рр. — участь в молодіжних громадських організаціях та об'єднаннях;
- 1994—1996 рр. — кореспондент інформаційного відділу Української республіканської партії.
- в червні 1994 р. — обраний депутатом Харківської райради народних депутатів м. Києва.
- 1995—1997 рр. — журналіст, коментатор, ведучий на студії «TV-Табачук».
- березень 1998 р. — кандидат у народні депутати України, виборчий округ № 144, Полтавської обл. На час виборів: слухач Академії державного управління при Президентові України.
- березень 1998 р. — кандидат у народні депутати України від Християнсько-демократичної партії України, № 25 в списку.
- 1998—2001 рр. — директор ТОВ «Євро віжн плюс»; спеціаліст зі зв'язків з громадськістю, ВАТ "ПБК «Славутич», керівник проєктів РІА «KAS».
- 1999—2002 рр. — голова політичної партії «Організації політичного розвитку — Молодіжна партія України» (з 2000 р. – Молодіжна партія України).
- 14 травня 2002 — 3 березня 2005 рр. — народний депутат України IV скликання.
- 7 лютого 2005 — 29 листопада 2006 рр. — Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту.
- 25 травня — 12 вересня 2006 р. — народний депутат України V скликання.
- грудень 2006 — радник Президента України Віктора Ющенка.
- 27 грудня 2006 — 23 жовтня 2007 рр. — голова Житомирської обласної державної адміністрації.
- 23 листопада 2007 — 19 грудня 2007 рр. — народний депутат України VI скликання.
- 20 грудня 2007 — 11 березня 2010 рр. — міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту.
- 2 серпня 2010 — 10 серпня 2011 рр. — Голова Ради експертів з розвитку місцевого самоврядування, ГО «Інститут соціально-економічного розвитку».
- 11 серпня 2011 р. — 24 лютого 2014 р. — Уповноважений Президента України з прав дитини.
- Березень 2014 до листопада 2014 — керівник Центру захисту прав дитини, ГО «Служба захисту дітей».
- Листопад 2014 р. – серпень 2019 р. — Народний депутат України VIII скликання.
- З серпня 2019 р. Народний депутат України IX скликання.
- Державний службовець 1-го рангу (12.2006).
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
- Віце-президент Міжнародної асоціації зовнішньої політики (1996–97 рр.).
- Голова Спілки християнсько-демократичної молоді України (1995–99 рр.).
- Голова Організації політичного розвитку — Молодіжна партія України (з 2000 — Молодіжна партія України) (04.1999–03.2005 рр.). У 2002 році Молодіжна партія України була серед засновників Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» (за результатами виборів до ВРУ Блок Віктора Ющенка набрав 23,57 % голосів), член політради партії «НС-НУ».
- Голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молодіжний Союз Наша Україна» (10.2005–11.2006 рр.);
- Представник України у Виконавчій раді Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) (з 06.2005–08 рр.);
- Голова спостережної ради Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву (2006–10 рр.).
- З 2015 року до 2018 року – голова Житомирської обласної організації Опозиційний Блок. На місцевих виборах 2015 року очолив список кандидатів до Житомирської обласної ради. За результатами виборів партія посіла третє місце.[джерело?]
- З 2018 року дотепер – голова Житомирської обласної організації «Опозиційна платформа – За життя».
- Асоційований продюсер документального фільму «Будинок Слово» (2017 року «Будинок Слово» визнаний найкращим документальним фільмом в Україні)
- Ініціатор соціального проєкту «Діти неоголошеної війни» (з 2014 року)
Професійна діяльність[ред. | ред. код]
Верховна Рада України[ред. | ред. код]
Ініціював до подання у Верховній раді України законопроєкти з забезпечення працевлаштування молоді, умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, державної підтримки Міжнародного дитячого центру «Артек» та «Молода Гвардія».
Виступив із законодавчими ініціативами щодо прийняття Національної програми забезпечення молоді житлом на 2002–2012 роки[3], започаткування Премії Верховної Ради України за внесок молоді у становлення демократичної, соціальної, правової держави[4]. Став ініціатором законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування)» та «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (щодо розміру допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням).
У грудні 2014 року, у перші дні після набуття повноважень народного депутата Верховної Ради VIII скликання, зареєстрував законопроєкти з питань захисту прав дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту та військових дій. З 2014 року запровадив і реалізує проєкт «Діти неоголошеної війни»[5].
У березні 2015 року ініціював, створив і очолив міжфракційне депутатське об’єднання «Захист прав дитини - пріоритет держави», яке об’єднало народних депутатів України з усіх фракцій VIII скликання. Постійно здійснює депутатський моніторинг діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань захисту прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, створення та розвитку сімейних форм влаштування таких дітей, їх усиновлення. У ВРУ 9 скликання також було створено міжфракційне об’єднання «Захист прав дитини – пріоритет держави», членами якого стали народні депутати – представники різних політичних партій. Основні напрями здійснення парламентського контролю викладені в постанові «Про стан соціального захисту дітей та невідкладні заходи, направлені на захист прав дитини в Україні»[6].
У січні 2016 року внесено зміни до Закону України «Про охорону дитинства» і запроваджено, за поданням народного депутата Ю. Павленка, нову соціальну групу дітей та окремий соціальний статус «діти, які постраждали внаслідок збройного конфлікту і військових дій», також додано статтю 30-прим «Захист дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, та дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів».
У співпраці з громадськими діячами та громадськими організаціями здійснює моніторинг діяльності центральних та місцевих органів виконавчої лади з питань захисту прав дітей, які постраждали внаслідок збройного конфлікту і військових дій. Ініціював і домігся від Кабінету Міністрів України спрощення процедури визнання державою дітей постраждалими від війни та надання таким дітям статусу постраждалих від психологічного насильства. На кінець 2019 року, внаслідок парламентського контролю, такими визнано вже 37 тисяч дітей.
У квітні 2017 року вносить проєкт постанови Верховної Ради України про звільнення Міністра соціальної політики за порушення Конституції України, систематичне невиконання службових обов’язків, порушення вимог чинного законодавства щодо забезпечення прав та інтересів дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування[7].
Протягом 2015-2019 років направляє 298 депутатських запитів до центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань захисту, забезпечення прав та інтересів дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку сімейних форм влаштування, запровадження інклюзивної освіти і правосуддя дружнього до дитини, дотримання прав дитини у процесах децентралізації влади[8].
Був співавтором законів України про Суспільне ТБ та радіо щодо частки пісень українською мовою, щодо підтримки українського кінематографу, про захист інформаційного простору в зоні АТО, низки законів, що стосуються захисту прав дитини, сім’ї, зокрема протидії насильству.
Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту[ред. | ред. код]
У лютому 2005 року Юрій Павленко призначений Міністром сім'ї, дітей та молоді. На цю ж посаду був призначений і в грудні 2007-го, продовживши розпочаті в 2005 році реформи, займав її до березня 2010 року.
Ключові реформи, запроваджені за час керівництва Юрієм Павленком Міністерством, стосувалися всіх напрямків роботи відомства. Це початок реформи інтернатних закладів та розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; подолання дитячої безпритульності, створення європейської моделі захисту прав дитини, введення відповідного правового поля. Проведення в 2006 Року захисту прав дитини, а в 2008 році Року підтримки національного усиновлення та інших форм сімейного виховання дало значні результати. З 2005 р до 2010 р вдвічі збільшилися річні показники усиновлення громадянами України дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Протягом 2009 року українці усиновили понад 2 300 дітей - найбільше за всю історію незалежної України. Протягом п'яти років суттєво збільшилася кількість дітей-сиріт, взятих під опіку, в 15 разів зросла кількість влаштування дітей в прийомні сім'ї та дитячі будинки сімейного типу. Для порівняння: в 2004 році в ці форми сімейного виховання влаштовувалася лише 121 дитина, в 2009 році - вже 1 895 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Завдяки розвитку сімейних форм виховання, істотно скоротилася кількість дітей, які виховуються в інтернатних установах.
У 2009 році був прийнятий «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року - ключовий документ, яким охорону дитинства в Україні визначено стратегічним загальнонаціональним пріоритетом. Вступила в дію фінансова підтримка сімей усиновителів, прийомних батьків, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу. Став ініціатором двох законопроєктів - про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) і Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (щодо розміру допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням), був співавтором багатьох інших.
За час керування Юрієм Павленком Міністерством, завдяки ефективній політиці держави в галузі поліпшення демографічної ситуації, зокрема, через прийняття і реалізацію «Стратегії демографічного розвитку України на 2006-2015 рр.» закріпилася тенденція до зростання народжуваності та поліпшення демографічної ситуації в Україні. У 2008 році кількість новонароджених становила 510,6 тисяч, що на 8% більше попереднього року на 35,6% ─ 2001 року, коли спад народжуваності в країні досяг свого піку (376, 5 тисяч). А протягом 2009 року в Україні народилося близько 520 тисяч дітей, що стало найвищим показником народжуваності за 17 років.
Ключовий акцент в контексті реформи сімейної політики був зроблений на підтримку багатодітних сімей. У 2009 р з ініціативи Міністерства був прийнятий, а в 2010 році вступив в дію Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту багатодітних сімей». Була активізована робота щодо присвоєння почесного звання «Мати-героїня». Якщо за підсумками 2004-2007 років звання «Мати-героїня» здобули 2 059 жінок, в 2008 - 3002 людини, то протягом 2009 року таке звання присвоєно 17 912 жінкам. До кінця 2011 року це почесне звання вже носили 71439 українських матерів. У 2007 році постановою Кабінету Міністрів України за ініціативою Міністерства була затверджена «Державна програма підтримки сім'ї на період до 2010 року».
За часів керівництва Юрієм Павленком Міністерством організації України істотно підвищили свій міжнародний рейтинг. Зокрема, український молодіжний форум отримав статус кандидата в члени самої «європейської парасолькової організації» - Європейського молодіжного Форуму. Національна організація скаутів України офіційно визнана повноправним членом Всесвітньої організації скаутського руху. Інтеграції молодіжних організацій сприяла також VIII конференція міністрів у справах молоді (жовтень-2009, Київ), на якій в прийнятій Київській декларації були визначені пріоритети європейської молодіжної політики до 2020 року.
Затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання молоді. Виступив з законодавчими ініціативами про прийняття Національної програми забезпечення молоді житлом на 2003-2012 роки, започаткування Премії Верховної Ради України за внесок молоді у становлення демократичної, соціальної, правової держави.
З прийняттям у 2009 році Закону України про оздоровлення, почалася реформа системи оздоровлення та відпочинку українських дітей. Реформа передбачає врегулювання та стандартизацію послуг у всіх оздоровчих закладах країни, створення Державного реєстру оздоровчих установ. Прийняті закони про державну підтримку двох головних оздоровниць країни - МДЦ «Артек» та УДЦ «Молода гвардія».
За п'ять років під керівництвом Юрія Павленка команда Міністерства підготувала ключові реформи, необхідні спортивної галузі - розвитку дитячо-юнацького спорту, спорту вищих досягнень, масового спорту, системи поновлення спортивних споруд. Завершена робота над ефективною системою залучення широких верств населення до занять фізичною культурою і спортом. У 2009 році прийнято ключовий закон сфери - нова редакція Закону України «Про фізичну культуру і спорт».
У 2009 році почалася реформа системи фізичного виховання в навчальних закладах, яка є основою формування здорової нації. Нова політика фізичного виховання в навчальних закладах передбачала збільшення кількості годин рухової активності для школярів і студентів.
Стартувала реформа системи дитячо-юнацьких спортивних шкіл - це майже 1800 шкіл, в яких навчаються бл.700 тис. дітей. Після 10 років відсутності окремого нормативного забезпечення, було затверджено Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу і вже з 1 вересня 2009 року розпочалася акредитація, перевірка і надання відповідних статусів, а також впровадження системи фінансової підтримки дитячо-юнацьких спортивних шкіл (180 шкіл мають вищу категорію, з них 169 отримали статус - «спеціалізована»). Наступним етапом визначеноматеріально-технічне переоснащення ДЮСШ.
За часів керування Юрія Павленка Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту українські спортсмени показали рекордні результати на Олімпійських Іграх (Пекін, 2008 року) - 27 медалей і 11 місце в неофіційному командному заліку, на XIII Паралімпійських Іграх (Пекін, 2008) - 74 медалі, четверте місце, на XXI літніх Дефлімпійських іграх (Тайбей, 2009) - 67 медалей, друге командне місце. Кількість медалей, отриманих протягом 2009 року, також стала рекордною за час незалежності - 399 медалей в кошиках з олімпійських та неолімпійських видів спорту.
Були створені всі умови для реалізації проєктів, пов'язаних з підготовкою України до чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Завдяки новій системі ухвалення рішень, злагодженості дій команди, спортивна інфраструктура отримала найвищу оцінку експертів УЄФА. Оцінку роботі команди поставив виконком УЄФА в грудні 2009 року, офіційно затвердивши чотири приймаючі міста чемпіонату - усіх претендентів від України: Київ, Донецьк, Львів і Харків, а також проведення фіналу в м.Київ. Україна довела, що здатна виконати проєкт вчасно і за найвищими європейськими стандартами.
Голова обласної державної адміністрації[ред. | ред. код]
Протягом 2007 року, під час керівництва Житомирською обласною державною адміністрацією, були створені основні умови для успішного розвитку регіону: за темпами соціально-економічного розвитку Житомирська область протягом вказаного періоду з 20 місця серед регіонів України піднялася на 8 позицію.
Уповноважений Президента України з прав дитини[ред. | ред. код]
Протягом 2008-2011 року з командою однодумців опрацював ідею і нормативну базу для запровадження в Україні інституту Уповноваженого з прав дитини, що відповідало рекомендаціям Комітету ООН з прав дитини Україні. 11 серпня 2011 року призначений на новостворену в Україні посаду Уповноваженого Президента України з прав дитини[9].
Як Уповноважений Президента України з прав дитини здійснював моніторинг дій і рішень виконавчих органів центральної та місцевої влади щодо дітей та моніторинг становища дітей в Україні. А саме про:
- забезпечення найвищих інтересів дитини в процесі адміністративної реформи та побудови нової системи соціальної роботи;
- підвищення ефективності діяльності місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення прав дитини у регіоні на підставі оцінки діяльності регіонів за напрямом "захист прав дитини";
- реформування кримінальної юстиції щодо неповнолітніх: створення в системі органів внутрішніх справ оновленого спеціального підрозділу з питань роботи з дітьми, що забезпечить переформатування основних напрямів діяльності від карального до відновного правосуддя у ставленні до дитини;
- вдосконалення діяльності щодо профілактики дитячої злочинності; зменшенню повторної та рецидивної злочинності серед неповнолітніх; зменшенню кількості дітей, які потерпіли від злочинів;
- поліпшення умов утримання та виховання дітей у школах та училищах соціальної реабілітації, у СІЗО, приймальниках-розподільниках;
- збільшення охоплення дітей позашкільною освітою (до 75%), фізичним вихованням в загальноосвітніх школах та дитячо-юнацьких спортивних школах тощо.
За результатами моніторингових вивчень дотримання в Україні прав дитини, виконання Україною міжнародних зобов'язань у цій сфері, Уповноваженим були ініційовані, розроблені наступні нормативно-правові акти:
Указ Президента України від 22.10.2012 № 609 «Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року»;
Указ Президента України від 28.12.2012 № 756 «Про проведення у 2013 році в Україні Року дитячої творчості»;
Указ Президента України від 01.06.2013 № 312 «Про додаткові заходи із забезпечення реалізації прав та законних інтересів дітей».
Доручення Президента України від 07.05.2013 № 1/1102 щодо забезпечення якісного та безпечного літнього відпочинку та оздоровлення дітей у 2013 році;
Доручення Президента України від 01.06.2013 № 1/1356 щодо вдосконалення діяльності зі здійснення нагляду за дотриманням прав дітей, які усиновлені іноземцями та проживають за межами України;
Доручення Президента України від 31.08.2012 № 2338 щодо поліпшення захисту прав та законних інтересів дітей;
Доручення Президента України від 22.07.2013 № 1/1852 щодо поліпшення соціальної підтримки дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які опинились у складних життєвих обставинах, створення умов для реалізації права дітей на виховання в сім'ї.
Третину робочого часу перший Уповноважений Президента України з прав дитини Павленко Ю.О. провів у відрядженнях регіонами України (до 100 днів на рік). Надав практичну допомогу понад 750 дітей та сім’ям з дітьми.
Протягом 2011-2013 року до Уповноваженого Президента України з прав дитини надійшло понад 2500 письмових, телефонних та електронних звернень від дітей, громадян та громадських організацій. Проводив особисті прийоми громадян в Києві та 23 регіонах України.
Найбільш поширена тематика звернень – питання забезпечення прав дитини на якісне медичне забезпечення, захист житлових та майнових прав дітей, скарги на роботу місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, захист прав дітей-сиріт та дітей з багатодітних родин, неповнолітніх, які перебувають в конфлікті з законом, невиплата зобов'язаними сторонами аліментів, забезпечення хворих дітей медикаментами та якісною медичною допомогою, захист від насильства, інші питання соціально-правового захисту дітей.
Найважливіші зустрічі в житті – це зустрічі з дітьми, вважає Юрій Павленко.
Постійні зустрічі з дітьми, як формальні, так і неформальні, були надійним каналом отримання інформації безпосередньо від дітей щодо проблем, які їх хвилюють, обговорення тих чи інших пропозиції, думок та ідей. З метою визначення реального стану забезпечення прав дитини в Україні після 20 років незалежності, у квітні 2012 року було проведено опитування дітей віком 10–17 років, батьків, що мають дітей віком до 18 років, та експертів, що працюють із дітьми. Дослідження «Права дітей в Україні: реалії та виклики після 20 років незалежності» на замовлення Уповноваженого Президента України з прав дитини, провів Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка за технічної підтримки БФ «Розвиток України» та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні[10].
Підсумки роботи першого Уповноваженого Президента України з прав дитини Юрія Павленка щорічно оприлюднювалися[11].
Державні нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» III ст. (26 червня 2008)[12]
- Заслужений працівник фізичної культури і спорту України (13 жовтня 2008) — за забезпечення високих спортивних результатів та успішний виступ національних збірних команд України на XXIX літніх Олімпійських іграх і XIII літніх Паралімпійських іграх у Пекіні[13]
- Нагороджений Орденом Честі у квітні 2006 р. (Грузія).
Публікації в ЗМІ[ред. | ред. код]
- Юрий Павленко: «Уйти в оппозицию меня заставило бездействие власти», Газета «2000», № 38(788) 23 — 29 / 09 / 2016
- «З безправного не виросте вільний», стаття Юрія Павленка, Газета «Дзеркало тижня», 18 січня 2013 року
- Юрий Павленко: 2013 год будет знаковым для детей, Юлія Артамощенко, інтерв'ю для ІА «ForUm», 24 січня 2013 року
- «Злочин дитини і кара, або Що таке ювенальна юстиція?», стаття Юрій Павленко, «Українська правда. Життя» 14 грудня, 2012 року
- «Юрій Павленко: Дитина має знати і вміти користуватися своїми правами. Роль учителя тут — ключова», інтерв'ю для Газети «Освіта», 19 листопада, 2012 року
- Юрий Павленко: Любое насилие над детьми — запрещено, Юлія Артамощенко, інтерв'ю для ІА «ForUm», 1 червня 2012 року
- «Ювенальна юстиція: нечіткі визначення призводять до міфів», Алла Котляр, інтерв'ю для Газети «Дзеркало тижня», 25 травня 2012 року
- Юрий Павленко: «Я счастлив, что это произошло в 2009 году», підсумки року в прес-цетнрі «Главреда», 25 грудня 2009 року
- Юрій Павленко: «Фінал Євро-2012 буде в Києві», інтерв'ю для Інтернет видання «Спортобоз», 12 червня 2009 року
- «Молодь потребує підтримки держави», стаття Юрія Павленка, Газета «Дзеркало тижня», 3 липня 2009 року
- Юрий Павленко: «Евро-2012 — это спортивное и политическое событие», Газета «Еврофутбол», 13 січня 2009 року
- Юрій Павленко: «Рік не минув марно…», Алла Котляр, інтерв'ю для Газети «Дзеркало тижня», 18 січня 2008 року
- «Гроші ходять за дитиною, або Про деякі гарантії дитячого благополуччя», стаття Юрія Павленка, Газета «Дзеркало тижня», 30 травня 2008 року
- Нове обличчя «молодіжного бренду», Сергій Махун, Газета «Дзеркало тижня»,4 лютого 2005 року
- «Прийоми та механізми впливу впливу на вибори з боку влади відпрацьовуються», стаття Юрія Павленка для тижневика «Дзеркало тижня»,11 червня 2004 року
- «Адміністративно-територіальна реформа. Далі буде…», стаття Юрія Павленка для тижневика «Дзеркало тижня», 16 квітня 2004 року
- «Як будемо виходити з клінчу», стаття Юрія Павленка для тижневика «Дзеркало тижня», 30 січня 2004 року
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президента України № 812/2011 від 11 серпня 2011 року «Про Уповноваженого Президента України з прав дитини»
- ↑ Довідка: Павленко Юрій Олексійович
- ↑ Про затвердження Державної програми забезпечення молоді житлом на 2002—2012 роки
- ↑ Виступ Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрія Павленка на засіданні Національної ради з питань становлення та розвитку молоді
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-09.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-09.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-09.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-09.
- ↑ http://www.president.gov.ua/documents/13859.html.
- ↑ https://www.president.gov.ua/docs/information_children.pdf https://www.president.gov.ua/docs/information_children.pdf Пропущений або порожній
|title=
(довідка). - ↑ http://www.president.gov.ua/docs/ZvitPravaditey.pdf http://www.president.gov.ua/docs/ZvitPravaditey.pdf Пропущений або порожній
|title=
(довідка). - ↑ Указ Президента України № 584/2008 від 26 червня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 924/2008 від 13 жовтня 2008 року «Про присвоєння Ю. Павленку почесного звання „Заслужений працівник фізичної культури і спорту України“»
Посилання[ред. | ред. код]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
- сторінка на офіційному веб-сайті Президента України
- Верховна Рада України 4-го скликання, сторінка депутата
- Верховна Рада України 5-го скликання, сторінка депутата
- Верховна Рада України 6-го скликання, сторінка депутата
Див. також[ред. | ред. код]
- Уповноважений Президента України з прав дитини
- Омбудсмен
- Перший уряд Юлії Тимошенко
- Другий уряд Юлії Тимошенко
- Уряд Юрія Єханурова
- Другий уряд Віктора Януковича
Попередник: | Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (18 грудня 2007 — 11 березня 2010) |
Наступник: |
Віктор Корж | Равіль Сафіуллін |
Попередник: | Голова Житомирської обласної державної адміністрації (26 грудня 2006 — 17 жовтня 2007) |
Наступник: |
Юрій Андрійчук | Юрій Забела |
|
|
|
|
|
|
|
- Народились 20 березня
- Народились 1975
- Випускники історичного факультету Київського університету
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери ордена Честі (Грузія)
- Заслужені працівники фізичної культури і спорту України
- Міністри України у справах сім'ї, молоді та спорту
- Народні депутати України 8-го скликання
- Міністри аграрної політики України
- Голови Житомирської облдержадміністрації
- Другий уряд Юлії Тимошенко
- Уряд Юрія Єханурова
- Перший уряд Юлії Тимошенко
- Народні депутати України 9-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 6-го скликання
- Члени «Нашої України»
- Уродженці Києва
- Уповноважені Президента України з прав дитини
- Члени РНБО
- Члени «Опозиційного блоку»
- Члени «Опозиційної платформи — За життя»
- Персоналії:Уповноважені Президента України