Джон Роберт Вейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Роберт Вейн
John Robert Vane.jpg
Народився 29 березня 1927(1927-03-29)
Тардебігг, Велика Британія
Помер 19 листопада 2004(2004-11-19) (77 років)
Бромлі, Великий Лондон, Великий Лондон[d], Англія, Велика Британія
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність біохімік, фармаколог, викладач університету
Alma mater Бірмінгемський університет, Коледж святої Катерини[d] і Школа Короля Едварда[d]
Науковий керівник Geoffrey S. Dawes[d]
Заклад Лондонський університет королеви Марії і Лондонський університет
Членство Лондонське королівське товариство, Польська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США, Нідерландська королівська академія наук і Бельгійська королівська академія медицини[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982)

Джон Роберт Вейн (англ. John Robert Vane; 29 березня 1927, Тардебігг, Велика Британія — 19 листопада 2004) — британський фармаколог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982 року "за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин ", яку він розділив з Суне Бергстремом та Бенгтом Самуельсоном. Вейн займався вивченням фармакологічних властивостей аспірину і показав, що його лікувальна дія обумовлена інгібуванням активності ферменту циклооксигенази і біосинтезу простагландинів.

Публікації[ред. | ред. код]

  • John Robert Vane (1971). Inhibition of prostaglandin synthesis as a mechanism of action for aspirin-like drugs.. Nature - New Biology 231 (25): 232–5. PMID 5284360. 

Посилання[ред. | ред. код]