Джон Роберт Вейн

|зображення_розмір= |Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=

Джон Роберт Вейн
Народився	29 березня 1927(1927-03-29) Тардебігг, Велика Британія
Помер	19 листопада 2004(2004-11-19) (77 років) Бромлі, Великий Лондон, Великий Лондон, Англія, Велика Британія
Громадянство	Велика Британія
Діяльність	біохімік, фармаколог, викладач університету
Alma mater	Бірмінгемський університет, Коледж святої Катерини і Школа Короля Едварда
Сфера інтересів	фармакологія
Заклад	Лондонський університет королеви Марії, Лондонський університет і Barts and The London School of Medicine and Dentistry
Науковий керівник	Geoffrey S. Dawes
Член	Лондонське королівське товариство, Польська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США, Нідерландська королівська академія наук і Бельгійська королівська академія медицини
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982)
Джон Роберт Вейн у Вікісховищі?

Джон Роберт Вейн (англ. John Robert Vane; 29 березня 1927, Тардебігг, Велика Британія — 19 листопада 2004) — британський фармаколог, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982 року "за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин ", яку він розділив з Суне Бергстремом та Бенгтом Самуельсоном. Вейн займався вивченням фармакологічних властивостей аспірину і показав, що його лікувальна дія обумовлена інгібуванням активності ферменту циклооксигенази і біосинтезу простагландинів.

Публікації

• John Robert Vane (1971). Inhibition of prostaglandin synthesis as a mechanism of action for aspirin-like drugs.. Nature - New Biology 231 (25): 232–5. PMID 5284360. 

Посилання

• Автобіографія на Нобелівському сайті