Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям:
Джон Уейн .
|Батько= |Посада= |Діти= |Мати= |Дружина= |Чоловік=
Джон Роберт Вейн
Народився
29 березня 1927 (1927-03-29 ) Тардебігг , Велика Британія Помер
19 листопада 2004 (2004-11-19 ) (77 років) Бромлі Великий Лондон Великий Лондон[d] Англія Велика Британія Громадянство
Велика Британія Діяльність
біохімік фармаколог викладач університету Alma mater
Бірмінгемський університет Коледж святої Катерини [d] Школа Короля Едварда [d] Сфера інтересів
фармакологія Заклад
Лондонський університет королеви Марії Лондонський університет Barts and The London School of Medicine and Dentistry [d] Науковий керівник
Geoffrey S. Dawes [d] Член
Лондонське королівське товариство Польська академія наук [1] Американська академія мистецтв і наук Національна академія наук США Нідерландська королівська академія наук Бельгійська королівська академія медицини [d] Нагороди
Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982) Джон Роберт Вейн ?
Джон Роберт Вейн (англ. John Robert Vane 29 березня 1927 , Тардебігг , Велика Британія — 19 листопада 2004 ) — британський фармаколог , лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1982 року "за відкриття, що стосуються простагландинів і близьких до них біологічно активних речовин ", яку він розділив з Суне Бергстремом та Бенгтом Самуельсоном . Вейн займався вивченням фармакологічних властивостей аспірину і показав, що його лікувальна дія обумовлена інгібуванням активності ферменту циклооксигенази і біосинтезу простагландинів.
John Robert Vane (1971). Inhibition of prostaglandin synthesis as a mechanism of action for aspirin-like drugs.. Nature - New Biology 231 (25): 232–5. PMID 5284360 . 1901—1925
1926–1950
1951–1975
1976–2000
2001–2025
Велика Британія
Нобелівська премія з фізіології або медицини (1982)
