Песто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Баночка Pesto alla genovese
Феттучіні з песто

Песто (італ. Pesto), від pestato, pestare — топтати, розтирати, тиснути) — популярний холодний соус італійської кухні на основі оливкової олії, базиліка і сиру. Зазвичай песто продається в маленьких баночках і має специфічний зелений колір. Песто — це сучасний соус, що походить від дуже старого часникового соусу агліата (it:agliata). У найстаріших рецептах, що дійшли у кулінарних книжках ХІХ століття, є лише часник, олія та сир[1].

Походить з північної Італії, з регіону Лігурія, в основному — з Генуї (pesto alla genovese). Вважається, що песто відомий ще з часів Римської імперії, однак перше документальне свідчення про приготування такого соусу відносять до 1865[2][3].

Класичний Pesto alla genovese готується в мармуровій ступці з дерев'яним пестиком, з базиліка, вирощеного в околицях Генуї (Basilico Genovese), кухонної солі грубого помелу, горішків сосни пінії, часнику (бажано з Вессаліко), лігурійської оливкової олії extra virgin (першого пресування) і сирів пекоріно, пармезан[2].

Найбільш часто песто застосовується з макаронами, при приготуванні супів, з крекерами або намазується на хліб. Додаючи у страви його не гріють, він не потребує додаткової термічної обробки[2].

Популярність[ред.ред. код]

В місті Генуя відбувається світовий чемпіонат із виготовлення песто. Учасники відбираються з усієї Італії та з-за кордону, кваліфікаційні заходи проводяться по всьому світу.
16 квітня 2016 року — шостий Чемпіонат світу з приготування песто. Перший такий чемпіонат пройшов у 2007 році, а починаючи з 2008 року він проводиться щодва роки, збираючи у генуезькому палаці дожів близько сотні конкурсантів.[2].

Різновиди[ред.ред. код]

Існує різновид соусу червоного кольору, коли в соус також додаються в'ялені на сонці томати, але це неправильно. У зв'язку з цим у Італії розвернули кампанію захисту та промоції традиційного місцевого варіанту песто, уклавши петицію щодо внесення pesto genovese до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО[4].

У французькій історичній області Прованс існує свій варіант соусу — пісту (fr:pistou), в який зазвичай не додаються горіхи.

В Австрії з гарбузового насіння готують гарбузове песто. В Німеччині також готують свій варіант соусу, використовуючи замість базиліка черемшу.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Песто