Великий рибосомний білок P1

Великий рибосомний білок P1
Наявні структури PDB Пошук ортологів: PDBe RCSB Список кодів PDB 2LBF, 4BEH, 4V6X,%%s4V6X, 4BEH
Ідентифікатори
Символи	RPLP1, LP1, P1, RPP1, ribosomal protein lateral stalk subunit P1
Зовнішні ІД	OMIM: 180520 HomoloGene: 133573 GeneCards: RPLP1
Онтологія гена Молекулярна функція • structural constituent of ribosome • GO:0001948, GO:0016582 protein binding • protein kinase activator activity • ribonucleoprotein complex binding Клітинна компонента • гіалоплазма • рибосома • focal adhesion • внутрішньоклітинний • cytosolic large ribosomal subunit • екзосома Біологічний процес • viral transcription • SRP-dependent cotranslational protein targeting to membrane • translational initiation • nuclear-transcribed mRNA catabolic process, nonsense-mediated decay • translational elongation • activation of protein kinase activity • cytoplasmic translation • positive regulation of protein kinase activity • Біосинтез білків • rRNA processing Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
Види	Людина	Миша
Entrez	6176	140661
Ensembl	ENSG00000137818	ENSRNOG00000013874
UniProt	P05386	P19944
RefSeq (мРНК)	NM_213725 NM_001003	NM_001007604
RefSeq (білок)	NP_000994 NP_998890 NP_000994.1	NP_001007605
Локус (UCSC)	Хр. 15: 69.45 – 69.46 Mb	н/д
PubMed search
Вікідані
Див./Ред. для людей Див./Ред. для мишей

Великий рибосомний білок P1 (англ. Ribosomal protein lateral stalk subunit P1) – білок, який кодується геном RPLP1, розташованим у людей на короткому плечі 15-ї хромосоми. Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 114 амінокислот, а молекулярна маса — 11 514.

Послідовність амінокислот

10		20		30		40		50
MASVSELACI		YSALILHDDE		VTVTEDKINA		LIKAAGVNVE		PFWPGLFAKA
LANVNIGSLI		CNVGAGGPAP		AAGAAPAGGP		APSTAAAPAE		EKKVEAKKEE
SEESDDDMGF		GLFD

A: Аланін
C: Цистеїн
D: Аспарагінова кислота
E: Глутамінова кислота
F: Фенілаланін
G: Гліцин
H: Гістидин
I: Ізолейцин
K: Лізин
L: Лейцин
M: Метіонін
N: Аспарагін
P: Пролін
S: Серин
T: Треонін
V: Валін
W: Триптофан

Y: Тирозин

Цей білок за функціями належить до рибонуклеопротеїнів, рибосомних білків.

Література

• Rich B.E., Steitz J.A. (1987). Human acidic ribosomal phosphoproteins P0, P1, and P2: analysis of cDNA clones, in vitro synthesis, and assembly. Mol. Cell. Biol. 7: 4065—4074. PMID 3323886 DOI:10.1128/MCB.7.11.4065
• The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
• Giorgianni F., Beranova-Giorgianni S., Desiderio D.M. (2004). Identification and characterization of phosphorylated proteins in the human pituitary. Proteomics. 4: 587—598. PMID 14997482 DOI:10.1002/pmic.200300584
• Beranova-Giorgianni S., Zhao Y., Desiderio D.M., Giorgianni F. (2006). Phosphoproteomic analysis of the human pituitary. Pituitary. 9: 109—120. PMID 16807684 DOI:10.1007/s11102-006-8916-x

Див. також

• Хромосома 15