Вифлеємський орден

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Віфлеємський орден (італ. Betlemitani o Ordine militare, скорочено італ. Betlemitani) або Орден з червоною зіркою на синьому (італ. Ordine crociferi con stella rossa in campo blu) — католицький військово-чернечий орден, що існував у XI-XV стт.

Історія[ред. | ред. код]

Віфлеємський лицарський орден був заснований у Палестині, під час Першого хрестового походу 1096-1099 років. На початку XIII століття, частина лицарів Віфлеємського ордена залишила Святу землю і повернулась до Європи, переселившись у Австрію, Богемію, Моравію, Польщу й Сілезію. Згодом вони були названі Хрестовим орденом, духовно-лицарським орденом, чиї лицарі-хрестоносці присвятили себе служінню в лікарнях і шпиталях.

Віфлеємський орден проіснував під юрисдикцією єпископа до XV століття.