Єзуати блаженного Єронима

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Єзуати
Єзуати блаженного Єронима
GesuatiEscut.jpg
Абревіатура C.A.S.H.
Церква Римо-Католицька Церква
Засновник Джованні Коломбіні
Покровитель Ієронім Стридонський
Заснування 1360 року
Утвердження 14 червня 1367 р. Урбаном V,

як жебручий орден 19 листопада 1567 року Пієм V

Єзуати — релігійний орден, заснований Джованні Коломбіні зі Сієни в 1360 році. Орден спочатку називався як Апостольські Клерики Святого Ієроніма (Clerici apostolici Sancti Hieronymi)[1], через вшановування святого Ієроніма і апостольське життя засновників ордену[2]. Сам засновник був процвітаючим купцем і сенатором у своєму рідному місті, але попавши під екстатичний релігійний вплив, покинув світські справи, дружину і дочку (після їх забезпечення), і поклявся вести життя, повне апостольської бідності, покаянної дисципліни, служби у лікарні та публічних проповідей.

Назва «Єзуати» до Коломбіні і його учнів призвичаїлася через звичай голосно закликати ім'я Ісуса при початку і в кінці своїх екстатичних проповідей. Сенат вигнав Коломбіні з Сієни через навіювання дурних ідеї молоді міста, і він продовжив свою місію в Ареццо і в інших місцях, тільки щоб бути достойно покликаним додому при спаласі бубонної чуми. Говард Івс[3] пише, що орден був тоді « присвячений для догляду та захоронення жертв нестримної бубонної чуми

Він вийшов назустріч Урбану V після повернення з Авіньйона до Риму в 1367, і просив його санкції для нового ордену та окремого уставу. До Коломбіні підозрювався у зв'язку його ордену з єретичною сектю фратрицельців (Fraticelli), і він помер 31 липня 1367, незабаром після папського затвердженняі. Керівництво нового ордену, члени якого (що були келійниками) цілком віддали себе справам милосердя, переходить до Міан.

Їхній статут, що спочатку був поєднанням бенедиктинського і францисканський елементів, надалі був модифікований відповідно до більш августинської лінії, але зі збереженням покаянних елементів, таких як носіння сандалій і щоденне бичування. Павло V в 1606 році виокремив невелику частку священства, а потім в 17 столітті єзуати стали настільки секуляризованими, що їх члени були відомі як Отці Аквавіти. Івс[3] пише: «закралися деякі порушення, мабуть, пов'язані з виробництвом і продажем спиртних напоїв, які були не санкціонованими канонічним правом. Це, поряд з труднощами в підтримці розумної квот членів, призвело до скасування ордену папою Климентом IX в 1668 році».

Математик Бонавентура Кавальєрі був членом єзуатів від п'ятнадцяти років до його смерті[3].

Цікаві факти[ред.ред. код]

У біографіях засновника ордену єзуатів Джованні Коломбіні та засновника Товариства Ісуса (ордену єзуїтів) Ігнатія Лойоли було багато збігів — обидва стали ченцями під впливом «житій святих», обидва заснували ордени, названі іменем Ісуса Христа, які були скасовані папами-тезками — орден єзуатів Климентом IX, а орден єзуїтів — Климентом XIV, обидва померли в Італії, в один і той самий день — 31 липня (Коломбіні біля Сієни 1367 року, а Лойола в Римі 1556 року)[4].

Див. також[ред.ред. код]

Єзуатки — жіноча гілка ордену

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vita J. Columbini, in ASA July, viii. 354—398, and by G. Bonafide, Rome, 1642. Christian Classics Ethereal Library.
  2. Єзуати блаженного Єронима // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
  3. а б в Eves, Howard (1981, edition consulted 1998). Slicing it Thin. У David A. Klarner. Mathematical Recreations: A Collection in Honour of Martin Gardner (Dover). с. p. 100. ISBN 0-486-40089-1. 
  4. Блок М. Апология истории, или Ремесло историка / Пер. с фр. — Таллин: Ээсти раамат, 1983. — гл. 3.