Воєводське (Арбузинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Воєводське
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Арбузинський район
Громада Благодатненська сільська громада
Код КОАТУУ 4820380701
Облікова картка село Воєводське 
Основні дані
Засноване 1789
Населення 1452 осіб (2001)
Поштовий індекс 55320
Телефонний код +380 5132
Географічні дані
Географічні координати 48°04′06″ пн. ш. 31°13′53″ сх. д. / 48.06833° пн. ш. 31.23139° сх. д. / 48.06833; 31.23139Координати: 48°04′06″ пн. ш. 31°13′53″ сх. д. / 48.06833° пн. ш. 31.23139° сх. д. / 48.06833; 31.23139
Середня висота
над рівнем моря
107 м
Водойми р. Корабельна
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Глиняна
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 55320, с. Воєводське, вул. Леніна, 13; тел. 9-45-21
Карта
Воєводське is located in Україна
Воєводське
Воєводське
Воєводське is located in Миколаївська область
Воєводське
Воєводське

Воєво́дське — село в Україні, у Благодатненській сільській територіальній громаді Арбузинського району Миколаївської області.

Населення становить 1452 осіб.

Село розташоване за 25 км на північ від смт Арбузинка і за 10 км від залізничної платформи Глиняна на лінії Підгородна — Помічна Одеської залізниці.

Археологічні розвідки[ред.ред. код]

На території Воєводського виявлені сліди поселення епохи пізньої бронзи (кінець II — почало I тисячоліття до н. ери).

Історія села[ред.ред. код]

Село засноване в середині XVIII ст. на місці козацького зимівника.

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Воєводське (Акацатова, Корабельна) Катеринівської волості Єлисаветградського повіту Херсонської губернії мешкало 464 особи, налічувалось 74 дворових господарства, існували лавка, паровий млин, винокурний завод[1].

За даними 1894 року у селі Лисогірської волості мешкало 770 осіб (387 чоловічої статі та 383 — жіночої), налічувалось 128 дворових господарств, існували православна церква й 2 лавки[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 950 осіб (475 чоловічої статі та 475 — жіночої), з яких 906 — православної віри[3].

На початку 1920-х років у Воєводському відкрита станція прокату сільськогосподарського інвентаря, а в 1924 р.- агробаза ім. В. Я. Чубаря, реорганізована в 1930 р. в радгосп ім. Власа Чубаря.

У боротьбі з німецько-нацистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни брали участь 414 жителі села, 151 з них віддав життя за свободу і незалежність Батьківщини, 363 — за бойові подвиги удостоєні урядових нагород.

У 1974 р. в селі відкритий пам'ятник воїнам-односельцям, в 1977 р.- воїнам-визволителям, полеглим у боротьбі з гітлерівцями.

Економіка[ред.ред. код]

У Воєводському обробляється[Коли?] 6094 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 5500 га орних земель. Основний напрям господарства — рослинництво і тваринництво. Держплемзавод, що має в своєму розпорядженні 2309 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 2200 га орних земель, спеціалізується на розведенні племінних свиней. Тут вирощують і зернові культури. За доблесну працю 51 житель села удостоєний урядових нагород, в тому числі ордени Леніна — працівники госплемзавода: свинарка Н. Г. Дубова, доярка Л. М. Шевченко і телятник В. Д. Петренко; ордени Жовтневої Революції — керівник відділенням колгоспу Г. Ф. Богачов, завідувач фермою госплемзавода М. Ф. Плакущий; ордени Трудового Червоного Прапора — 22 людини.

Освіта і культура[ред.ред. код]

У Воєводському є середня школа (16 учителів і 151 учень), будинок культури із залом на 420 місць, дві бібліотеки з фондом 18,4 тис. книг, фельдшерсько-акушерський пункт, двоє дитячих ясел-садів на 100 місць, п'ять магазинів, відділення Укрпошти.

Зв'язок[ред.ред. код]

У Воєводському функціонує дві базові станції операторів стільникового зв'язку: Київстар GSM та МТС

Примітки[ред.ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждом полесеніи. Изданіе Губернскаго Статистическкаго комитета. Херсонъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1896. XXIV + 544 стор., (код 2701)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-255)

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.