Вулиця Івана Кочерги (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Івана Кочерги
 Україна
Населений пункт Житомир
Місцевість Старе місто
Район Корольовський
Історичні відомості
Назва на честь Івана Кочерги
Колишні назви Садова вулиця, вулиця Мархлевського, Московська вулиця
Загальні відомості
Протяжність 260 м
Поштові індекси 10008
Транспорт
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Інфраструктура
Забудова громадська, багатоповерхова житлова, малоповерхова житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 2692156 ·R (Житомир)
Мапа
Мапа

Вулиця Івана Кочерги — вулиця в Корольовському районі Житомира.

Характеристики[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Знаходиться у центральній частині міста[1], в Старому місті. Починається з Великої Бердичівської вулиці, прямує на північний схід та завершується перехрестям з вулицями Небесної Сотні та Бориса Тена.

Від вулиці Івана Кочерги бере початок вулиця Святослава Ріхтера.

Історія[ред. | ред. код]

Історія назви[ред. | ред. код]

Історична назва вулиці — Садова, що вживалася у другій половині ХІХ століття та протягом перших десятиліть ХХ століття. За радянських часів отримала назву на честь польського революціонера Мархлевського. У 1957 році вулиця приєднана до Московської вулиці. У 1984 році отримала нинішню назву на честь драматурга Івана Кочерги, який жив і працював в Житомирі.

Історія формування вулиці[ред. | ред. код]

Наприкінці XVIII століття, протягом першої половини ХІХ століття за місцем розташування початку вулиці Івана Кочерги знаходився початок Кушнірського провулка, що у формі напівкільця огинав тодішню південно-східну околицю забудованих земель міста, а також сад католицького монастиря сестер-милосердя (шаріток) та з'єднував вулиці Велику Бердичівську та Київську. Від провулка брав початок шлях на Левків. Вздовж провулка існувала невпорядкована поодинока садибна забудова.

Вулиця за місцем розташування нинішньої вулиці Івана Кочерги запроєктована генеральним планом, затвердженим у 1827 році, яким передбачалася радіально-відцентрова система планування міста, утворена рядами радіальних та поперечних вулиць. Вулиця передбачалася меншою протяжністю.

Вулиця почала формуватися згідно з генеральними планами середини ХІХ століття. Траса вулиці сформована станом на 1879 рік. Первинна забудова вулиці сформувалася протягом другої половини ХІХ століття та була представлена одно-, двоповерховими будівлями, переважно житловими.

У 1909 році вулицею почав курсувати трамвай. У 1975 році рух трамваю вулицею припинено, колію демонтовано.

У 1960 — 1970-х роках на місці старої одноповерхової забудови вулиці, між сучасними вулицями Великою Бердичівською та Святослава Ріхтера здійснювалося будівництво багатоповерхових житлових та громадських будівель з урахуванням нових червоних ліній вулиці, яку передбачалося розширити.

У 1990 —2010-х роках втрачено частину старої забудови між сучасними вулицями Святослава Ріхтера й Небесної Сотні. У 2020 році знесено будівлю колишньої школи, збудованої наприкінці ХІХ — початку ХХ століття братами Аршенєвськими.[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 78. ISBN 966-690-084-X.
  2. Демонтувати будівлю колишньої вечірньої школи в центрі Житомира планують до 7 вересня, половину вже знесли. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 15 грудня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]