Метеорологічний провулок (Житомир)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Метеорологічний провулок
 Україна
Населений пункт Житомир
Місцевість Старе місто, Рудня
Район Богунський
Історичні відомості
Колишні назви Старий провулок, Саноцький провулок (провулок Саноцького)
Загальні відомості
Протяжність 1,3 км
Поштові індекси 10003
Транспорт
Рух двосторонній
Інфраструктура
Забудова садибна житлова
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r11179513 2692156 ·R (Житомир)
Мапа
Мапа

Метеороло́гічний провулок — провулок в Богунському районі міста Житомира.

Характеристики[ред. | ред. код]

Розташування[ред. | ред. код]

Розташований у північно-західній частині міста. Бере початок з вулиці Перемоги, завершується на Руднянському майдані.

Провулок складної конфігурації, Л-подібний на плані; прямує на північний захід, затим має два повороти, відповідно, на захід та південний захід.

Початок вулиці, до перехрестя з вулицями Новосінною та Чехова розташований в Старому місті. Далі на захід провулок прямує крізь історичну місцевість Рудню.

Провулок перетинається з вулицями Новосінною та Чехова, Котляревського. Від провулка беруть початок: 1-й Винокурний та 2-й Хмельовий провулки. Перехрестям з Метеорологічним провулком завершуються: 1-й та 2-й Метеорологічний, Виробничий провулки та Метеорологічний проїзд.

Для провулка характерні стрімкі перепади рельєфу.

Громадський транспорт[ред. | ред. код]

У провулку не курсує. Найближчі зупинки маршрутного таксі — на вулицях Короленка, Маликова, Чехова, Перемоги. Найближчі зупинки тролейбуса — на вулицях Перемоги, Чехова та Малікова.

Забудова[ред. | ред. код]

Між вулицями Перемоги та Котляревського — садибна житлова, що сформувалася до початку ХХ ст. Садиби, що сформувалися до початку ХХ ст. зустрічаються між 1-м Винокурним провулком й Руднянським майданом. Садибна житлова забудова між вулицею Котляревського та 1-м Винокурним провулком формувалася у 1920-х — 1950-х роках.

Історія[ред. | ред. код]

Початок провулка, між вулицями Перемоги та Котляревського, являє собою частину стародавнього шляху із Житомирського замку на село Вільськ, що виник не пізніше XVII століття та функціонував до початку ХІХ ст. Внаслідок будівництва нової ділянки нинішньої вулиці Перемоги від Метеорологічного провулка до майдану Визволення, ділянка шляху по Метеорологічному провулку та вулиці Котляревського втратила свою актуальність та перетворилася на місцеву дорогу до хуторів Кокоричанка, Каракулі.

До середини ХІХ ст. ділянка шляху між сучасними вулицями Перемоги та Чехова переважно сформувалася у вигляді міського провулка із садибною забудовою.

Згідно з планом 1856 року провулок відомий як Старий.

З другої половини ХІХ ст. до більшовицького перевороту провулок відомий як Саноцький (Саноцького). Назва походить від прізвища землевласника, чия садиба знаходилася на початку цього провулка.

Станом на початок ХХ століття траса провулка набула нинішнього вигляду. Як міський провулок з регулярною садибною житловою забудовою сформувався до Кокоричанського провулка (нині вулиця Котляревського). Сформувалося нинішнє завершення провулка від Руднянського майдану до Винокуренного провулка. Між Винокуренним та Кокоричанським провулками являв собою дорогу, обабіч якої розкинулися рілля й сади.[1]

Наприкінці ХІХ ст. у провулку відкрито Житомирську метеорологічну станцію. За більшовиків Саноцькому провулку надано нинішню назву Метеорологічний.

Після Другої світової війни сформувалася забудова між нинішніми вулицею Котляревського та 1-м Винокурним провулком.

У 1950-х роках крізь стару забудову провулка прорізано запроектовані ділянки вулиць Новосінної й Чехова. У 1995 році садиби парної сторони на початку провулка розрізала нова ділянка Новосінної вулиці.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карты двухверстовки квадрат 30-26. freemap.com.ua. Процитовано 5 жовтня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]