Вшанування жертв Бабиного Яру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Вшанування Бабиного Яру)
Jump to navigation Jump to search
Комплекс памяток в урочищі Бабин Яр

Бабин Яр — одне з найвідоміших пам'ятних місць, пов'язаних із людською трагедією. У роки Другої світової війни 1939—1945 — місце нацистського геноциду. Тут починаючи з 29 вересня 1941 і до жовтня 1943 гітлерівські окупаційні власті знищили понад 100 тис. осіб.

Поштова марка України 2016 року, випущена на вшанування 75-ої річниці трагедії Бабиного Яру

Усього за час окупації розстріляно й знищено в «душогубках» понад 50 тис. євреїв. Відомі факти рятування киянами від загибелі людей єврейської національності. По війні понад півсотні рятівників удостоєні почесного звання «Праведники Бабиного Яру»[1].

Радянська політика[ред.ред. код]

Тривалий час радянська влада намагалася замовчати трагедію у Бабиному Яру. Надзвичайна державна комісія зі встановлення і розслідування злодіянь німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників і заподіяних ними збитків громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам СРСР підготувала наступний звіт[2] (1943):

« Гитлеровские бандиты произвели массовое зверское истребление еврейского населения. Они вывесили объявление, в котором всем евреям предлагалось явиться 29 сентября 1941 года на угол Мельниковой и Доктеревской улиц, взяв с собою документы, деньги и ценные вещи. Собравшихся евреев палачи погнали к Бабьему Яру, отобрали у них все ценности, а затем расстреляли.  »

Але у 1944 році його було цензуровано[3]:

« Гитлеровские бандиты согнали 29 сентября 1941 года на угол Мельниковой и Доктеревской улиц тысячи мирных советских граждан. Собравшихся палачи повели к Бабьему Яру, отобрали у них все ценности, а затем расстреляли. »

Лише після велелюдного стихійного мітингу з нагоди 25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року за участю відомих дисидентів Івана Дзюби та Віктора Некрасова, про неї почали говорити на державному рівні[4].

У 1965 році був оголошений закритий конкурс на найкращий пам'ятник жертвам Бабиного Яру. Найкращими були визнані проекти відомих київських архітекторів Й. Каракіса і А. Мілецького[5]. Однак представлені проекти «не вписувалися» у світогляд тодішньої влади, і конкурс закрили, а в жовтні 1966 року в сквері в південній частині яру був встановлений зовсім інший гранітний обеліск, на місці якого в 1976 році був відкритий вказаний нижче пам'ятник[6]. Відкриття пам'ятника було зустрінуте жорсткою критикою за межами СРСР за те, що євреї не були згадані особливо.

Пам'ятники у Бабиному Яру та поблизу[ред.ред. код]

Меморіальний камінь
Пам'ятник розстріляним євреям «Менора»

У Бабиному яру та поблизу нього встановлено 25 пам'ятників, зокрема:

  • Комплекс пам'яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації (між вулицями Мельникова, Дорогожицькою та О. Теліги) — пам'ятка історії (1976—2001 роки) [Постанова Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. «Про занесення пам'яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»].
  • Комплекс пам'яток на місці масового знищення мирного населення та військовополонених в урочищі Бабин Яр під час гітлерівської окупації (між вулицями Мельникова, Дорогожицькою та О. Теліги) — пам'ятка історії (1941—1943, 1976—2001 роки) [Постанова Кабінету міністрів України № 928 від 3.09.2009 р. «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України»][7].

Пам'ятка національного значення[ред.ред. код]

  • «Пам'ятник радянським громадянам та військовополоненим солдатам і офіцерам Радянської армії, розстріляним німецькими фашистами у Бабиному Яру». Відкритий 2 липня 1976 р. Автори — скульптори М. Лисенко, В.Сухенко, О. Вітрик, архітектори А. Ігнащенко, Л.Іванченко, В. Іванченков[8].
« Тут у 1941—1945 роках німецько-фашистськими загарбниками були розстріляні понад сто тисяч громадян міста Києва і військовополонених.  »

Пам'ятки місцевого значення[ред.ред. код]

  • Пам'ятний знак «Менора», встановлений 29 вересня 1991 р., у 50-ту річницю першого масового розстрілу євреїв.
  • Пам'ятний знак розстріляним у Бабиному Яру дітям. Відкритий 30 вересня 2001 р. біля виходу зі станції метро «Дорогожичі».
  • Пам'ятник жертвам нацизму біля перетину вулиць Дорогожицької та Оранжерейної, з символічним зображенням концтабору та написами «Пам'ять заради майбутнього» і «Світові, знівеченому нацизмом». Апостроф у слові «Пам'ять» зроблено у вигляді латинської літери «u» («українці») зі штампом «Ost» («остарбайтери»). Встановлений у 2005 р.
  • Дерев'яний хрест у пам'ять про розстріляних членів ОУН та поетеси О.Теліги. Встановлений 21 лютого 1992 р., у 50-ту річницю розстрілу Олени Теліги та її соратників. У 2006 р. біля нього вмонтовано плити із переліком 62 імен загиблих мельниківців. Історик Андрій Усач доводить, що принаймні двоє із зазначених — Созонтій Пиндуляк та Роман Фодчук — насправді загинули за інших обставин і не були поховані в Бабиному Яру[9].
  • Пам'ятник жертвам Куренівської трагедії 1961 року, встановлений 13 березня 2006 р., у 45-ту річницю катастрофи.
  • 1 грудня 2009 року відкрито пам'ятник підпільниці, Герою України Тані Маркус на розі вулиць Дорогожицької та Олени Теліги.
  • Дерев'яний хрест у пам'ять про розстріляних священнослужителів за заклики до захисту Вітчизни від німецьких загарбників. Хрест на місці розстрілу 6 листопада 1941 р. архімандрита Олександра (Вишнякова) та протоієрея Павла за заклики до спротиву німецьким окупантам. Встановлений у 2000 р.
  • Встановлений камінь з написом: «В пам'ять про ромів, розстріляних у Бабиному Яру»
  • Встановлений камінь на ознаку спорудження єврейського центру «Спадщина». Закладений 29 вересня 2001 р., у 60-ту річницю першого масового розстрілу євреїв.
  • Три могильних насипи над урвищем з чорними металевими хрестами, встановленими невідомим автором. На одному з хрестів напис: «И на этом месте убивали людей в 1941. Господи упокой их души».
  • Дорога скорботи (від вул. Мельникова до памятного знаку «Менора»).

Щойно виявлені пам'ятки[ред.ред. код]

  • Склеп родини Качковських.

Пам'ятні знаки, які відображають різні сторінки трагедії Бабиного Яру[ред.ред. код]

Ромська Кибитка
  • В'язням Сирецького концтабора, встановлений в 90-ті роки на розі вулиць Дорогожицької і Шамрило.
  • Київським футболістам — на вул. Грекова, 22-а.
  • Пацієнтам психіатричної лікарні, розстріляним в 1941—1942 рр. — на території Кирилівської лікарні.
  • Пам'ятний знак початку «Дороги скорботи» на перетині вул. Мельникова та Дорогожицької.
  • Памятник-нагадування про Бабин Яр і його жертви (Памятник знаходиться на перетині вулиць Фрунзе і Петропавлівської на Подолі).
  • Пам'ятник Олені Телізі на перетині вулиць О. Теліги та Мельникова.
  • Православний храм у честь ікони Божої матері «Всіх скорботних Радість» у Бабиному Яру[10].
  • Монумент «Ромська Кибитка», у пам'ять про жертви Геноциду ромів 1941—1943 років, відкритий 23 вересня 2016 року[11].

Галерея[ред.ред. код]

Пам'ятник у Нахлаті Іцхаку в Ізраїлі. Напис згори івритом — «Бабин Яр»

У світі[ред.ред. код]

Вшанування жертв Бабиного Яру. Карта розташування: Земля
Бабин Яр
Бабин Яр
Денвер
Денвер
Гіватайім
Гіватайім
Сідней
Сідней
Меморіали, що вшановують жертв Бабиного Яру

Пам'ятник жертвам Бабиного Яру встановлено на цвинтарі Нахалат Іцхак в м. Гіватайім. Меморіал було зведено над фрагментами кісток з Бабиного Яру, які були захоронені на цвинтарі. Кістки були вивезені з України трьома студентами американського коледжу в липні 1971 року. Меморіал був відкритий в 1972 році прем'єр-міністром Ізраїлю Голдою Меїр. Щорічна церемонія проходить в день Йом-Ха-Шоа (День Голокосту).

28 вересня 2014 р. у передмісті Сіднею Бонді, в якому є велика російськомовна єврейська громада, збудовано меморіал жертвам масового знищення Бабиного Яру. Пам'ятник був відкритий мером та Малкольмом Тернбуллом[12]. Зведення пам'ятника було ініціативою Виконавчої ради австралійського єврейства та її директора Олександра Рівшина, який народився в місті Києві, де відбувалася різанина. Англійська частина напису на пам'ятнику: «In memory of the Jews of Kiev, massacred at Babi Yar by the Nazis and their Ukrainian Collaborators, and in recognition of the suffering of Soviet Jewry»[13].

Меморіал Голокосту[ред.ред. код]

Церемонія заснування Меморіалу

У 2005 Президент України Віктор Ющенко підписав Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігій і церкви та наказав розглянути до 15 жовтня 2005 року питання щодо створення в установленому порядку державного історико-культурного заповідника «Бабин Яр»[14]. В. Янукович оголосив комплекс пам'яток в урочищі Бабин Яр у м. Києві Державним історико-меморіальним заповідником «Бабин Яр» з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму[15]. КМУ прийняв пропозицію MKT та Інституту національної пам'яті щодо передачі Державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» до сфери управління зазначеного Інституту[16].

У 2010 ураховуючи значення державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» для увічнення пам'яті жертв нацистських переслідувань та з метою сприяння дальшому розвитку заповідника Президент України Віктор Ющенко постановив надати державному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» статус національного і надалі іменувати його — Національний історико-меморіальний заповідник «Бабин Яр»[17].

19 березня 2017 року було засновано Наглядову раду фонду «Меморіал Голокосту „Бабин Яр“». Відкриття комплексу планується у 2021 році[18]. Площа майбутнього меморіалу становитиме близько 77 тисяч квадратних метрів[19].

« В Бабиному Яру буде створено Меморіал Голокосту. Сьогодні зранку я оприлюднив цю ініціативу і дуже дякую за потужну підтримку, за той відгук, яку вона одразу ж знайшла у серцях багатьох. »

Петро Порошенко, Виступ Президента Петра Порошенка на жалобній церемонії з ушанування пам’яті жертв Бабиного Яру

Михайло Звягін. «Бабин Яр» (1981—1985), полотно, олія, 280х240 см.

У мистецтві[ред.ред. код]

У 1945 році Дмитро Клебанов, український композитор і диригент єврейського походження, написав у свою Симфонію № 1 («Бабин Яр»). Тематичний матеріал симфонії був пронизаний єврейськими мелодіями, а апофеозом став скорботно-траурний вокаліз, так нагадує єврейську поминальну молитву Кадиш. Після заборони на виконання симфонії, композитора відсторонили від посади Голови Харківської організації Спілки композиторів і на довгі роки відсунули присвоєння йому звання професора. Симфонію виконали лише через 45 років, у 1990 році в Києві, але Клебанова вже не було в живих.

Про Бабин Яр писали Віктор Некрасов, Євген Євтушенко, Яким Левич, Валентин Галочкин, Олександр Шлаєн, Захар Трубаков, Дмитро Клебанов, Єфрем Баух, Ілля Левітас. Вiдомi поема Є. Євтушенка, роман А. Кузнєцова.

Трагедії присвячена Симфонія № 13 сі-бемоль мінор, op. 113 Шостаковича. Роботу над симфонією Дмитро Дмитрович почав ще в березні 1962 року. Основою тексту стали п'ять творів поета Євгена Євтушенка: «Бабин Яр», «Гумор», «В магазині», «Страхи», «Кар'єра». Перше її виконання відбулося в Москві 18 грудня 1962 року. Вдруге симфонія була виконана в Мінську в березні 1963 року.

Про Бабин Яр знято низку фільмів, зокрема «Бабин Яр. Уроки історії» (1981), «Бабин Яр. Правда про трагедію» (1991, режисер — Олександр Шлаїн), фільм «Бабин Яр» 2002, фільм «Бабин Яр» 2003, фільм «Дамський кравець».

Примітки[ред.ред. код]

  1. БАБИН ЯР. resource.history.org.ua. Процитовано 2017-12-05. 
  2. Минкин, Александр. Блоги / Александр Минкин: Над могилой. Эхо Москвы (ru). Процитовано 2017-12-06. 
  3. JEWS IN THE SOVIET UNION - 1941 TO PRESENT: images pg.60. www.friends-partners.org. Процитовано 2017-12-06. 
  4. Історія з грифом «Секретно». Бабин Яр: пам'ять і політика
  5. Євген Оленин. Мемориал. «Телекритика». Архів оригіналу за 2012-08-17. Процитовано 2012-08-13. 
  6. [1] Діна Саф'ян. Дві трагедії Бабиного Яру.
  7. M.Zharkikh. Київ м Теліги вул. Бабин Яр. www.pslava.info. Процитовано 2017-12-06. 
  8. письменник, Станіслав Цалик; краєзнавець. Блог історика. 1976 рік: відкриття пам’ятника в Бабиному Яру. BBC Україна. Процитовано 2017-12-06. 
  9. Усач А. Проблематичний мартиролог: жертви ОУН(м) у Бабиному Яру.
  10. Православний храм у честь іконі Божої матері «Всіх скорботних Радість» у Бабиному Яру — (рос. )
  11. Відкриття монумента «Ромська Кибітка» у Бабиному Яру
  12. Remembering Babi Yar. J-Wire (en-AU). 2014-09-29. Процитовано 2018-03-02. 
  13. Honouring the victims of Babi Yar - The Australian Jewish News. The Australian Jewish News (en-US). 2014-10-03. Процитовано 2018-03-02. 
  14. РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1172/2005-рп Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігій і церкви | Бабин Яр. babynyar.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-06. 
  15. ПОСТАНОВА Про Державний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" | Бабин Яр. babynyar.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-06. 
  16. РОЗПОРЯДЖЕННЯ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Про передачу Державного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" до сфери управління Інституту національної пам'яті | Бабин Яр. babynyar.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-06. 
  17. Указ Президента України Про надання державному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" статусу національного | Бабин Яр. babynyar.gov.ua (uk). Процитовано 2017-12-06. 
  18. (www.dw.com), Deutsche Welle. Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW | 24.10.2017. DW.COM (uk). Процитовано 2017-12-05. 
  19. (www.dw.com), Deutsche Welle. Визначене місце будівництва меморіалу Голокосту в Бабиному Яру | Новини — актуальні повідомлення про події в світі | DW | 19.10.2017. DW.COM (uk). Процитовано 2017-12-05. 

Посилання[ред.ред. код]