Багазій Володимир Пантелеймонович

Володимир Пантелеймонович Багазій
Народився	1902 Рябіївка, Волочиський район, Кам'янець-Подільська область
Помер	21 лютого 1942(1942-02-21) Бабин Яр, Київ, СРСР ·розстріл
Громадянство	УНР →  СРСР
Національність	українець
Діяльність	політик
Заклад	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Посада	голова (бургомістр) Київської міської управи (29.10.1941 — 19.02.1942)
Попередник	Олександр Оглоблин
Наступник	Леонтій Форостівський
Партія	ОУН

Багазі́́й Володи́мир Пантелеймо́нович (1902(1902), с. Рябіївка, тепер Волочиський район — 21 лютого 1942, Київ, Райхскомісаріат Україна) — український політичний діяч, член ОУН, голова (бургомістр) Київської міської управи (29.10.1941 — після червня 1942).

Життєпис

За фахом учитель. До війни працював у школі викладачем математики, був аспірантом Київського державного університету.

Належав до мельниківського крила Організації українських націоналістів.

Після того, як у 1941 році німці зайняли Київ, співпрацював з Українською національною радою, яку очолив Микола Величківський.

У вересні-жовтні 1941 року був заступником голови (бургомістра) Київської міської управи Олександра Оглоблина, а після відставки останнього сам займав цю посаду (жовтень 1941 — лютий 1942). З початку німецької окупації сприяв налагодженню адміністративного апарату Києва. За його участю формувалися департаменти муніципалітету, був створений Український червоний хрест, функціонувала Українська національна рада — представницький орган, що репрезентував українців в органах окупаційної влади. На керівні посади у Київську міську управу Володимир Багазій намагався призначати національно-свідомі кадри, головне — з ОУН(м). Прагнув усунути від керівництва містом окупаційну військову адміністрацію. Підтримував національно орієнтованих публіцистів (Івана Рогача, Олену Телігу та ін.).

За свою націоналістичну діяльність та саботаж розпоряджень окупаційної влади заарештований німецькою службою безпеки. Проти Багазія свідчив його заступник Всеволод Волканович, якого за це було звільнено з ув'язнення та відновлено на посаді заступника міського голови (завідував житловим фондом, згодом емігрував).

Розстріляний у 1942 року в Бабиному Яру разом з іншими діячами українського визвольного руху (точна дата невідома, але не раніше червня 1942 року).

Словесний портрет залишив відомий український письменник та діяч національно-визвольного руху Улас Самчук:

«

Бувший радянський народний учитель. Високого росту, худий, трохи похилений наперед, прямий з малою горбинкою ніс, звучний, отвертий і рішучий голос, недбалі енергійні рухи. Учитель. У нас всі учителі… Пан Б. не звичайний учитель. Учителем він був лише тому, що так трапилося. Його призначення в політиці, в уряді, в адміністрації. Він горить іншими вогнями, ніж звичайний учитель. … Погляд його на емігрантів, які повернулись… Ну… Всі вони гарні люди, але більше фантасти, ніж практики. Необхідна ініціатива, необхідний конкретний і чисто практичний підхід до всіх справ. І тут ми погоджуємось

»

Посилання

• Київська влада під німецькою окупацією
• Кучерук О. Чин Володимира Багазія (ч. 1)^{[недоступне посилання з лютий 2019]}
• Кучерук О. Чин Володимира Багазія (ч. 2)^{[недоступне посилання з лютий 2019]}
• Кучерук О. Чин Володимира Багазія (ч. 3)^{[недоступне посилання з лютий 2019]}
• [1]
• Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр.
• Косовська Лана. Вершити долю столиці киянам не дано чи не дають? // Дзеркало тижня. Україна. — 2003. — № 29. — 1 серпня. Архівовано з першоджерела 30 квітня 2015.
• Список членів ОУН які загинули в 1941—1943 роках від рук гестапо і поховані у Бабиному Яру
• Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями

• † Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА †