Курт Ебергард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Курт Ебергард
Eberhard Kurt (Generalmajor).jpg
Народження 12 вересня 1874(1874-09-12)
Німецька імперія Ротвайль
Смерть 8 вересня 1947(1947-09-08) (72 роки)
Німеччина Штутгарт
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Приналежність НСДАП
Рід військ артилерія
Роки служби 18921942
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член СС
Звання Generalmajor (Wehrmacht).svg Генерал-майор
Війни / битви Перша світова війна
Нагороди
Order of the Red Eagle 4th Class Орден Альберта Third Class Military Merit Cross орден Фрідріха
Курт Ебергард у Вікісховищі?

Курт Ебергард (нар.12 вересня 1874, Ротвайль — †8 вересня 1947, Штутгарт) — німецький генерал-майор (з 1 лютого 1941), військовий комендант Києва (26 вересня 1941 — 1 липня 1942). З 29 по 30 вересня 1941 знищив у Бабиному Яру майже 34 тис. євреїв та представників інших національностей, що проживали на території Києва.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Поступив на військову службу 3 серпня 1892 фанен-юнкером у 13-й артилерійський полк, у якому прослужив до початку 1907. Через рік після початку служби Еберхарду було присвоєно звання другого лейтенанта. Паралельно три роки навчався у військовій академії, яку закінчив у 1905. З лютого 1907 по липень 1910, маючи звання оберлейтенанта, служив ад'ютантом 27-ї артилерійської бригади, під час служби в ній отримав звання гауптмана. Протягом липня 1910 — жовтня 1913 був командувачем батареї у 65-му артилерійському полку, після цього майже рік викладав у школі польової артилерії. Протягом Першої світової війни як майор спочатку (до квітня 1918) був командувачем батареї 65-го артилерійського полку (пізніше його було підвищено до командувача батальйону цього ж полку), а з квітня 1918 — командувачем 501-го артилерійського полку. По закінченні Першої світової війни, з липня 1919 по жовтень 1920 командував 5-м артилерійським полком рейхсверу, після цього один рік був командувачем батальйону 5-го артилерійського полку, в цей самий період отримав звання коменданта. З жовтня 1922 служив у штабі артилерії до того, як був звільнений 1 квітня 1923. У листопаді 1923 Еберхард отримав звання полковника, а в березні 1925 йому було тимчасово присвоєно звання генерал-майора. Перед початком Другої світової війни, у серпні 1939 повернувся до армії. З 1940 по травень 1941 служив у штабі командування армії тилу 550-го військового округу, в цей же час отримав звання генерал-майора. З кінця вересня 1941 по липень 1942 був військовим комендантом Києва. З липня по листопад 1942 знаходився у командному резерві при Верховному командуванні вермахту (ОКВ). 30 листопада 1942 був звільнений. Наприкінці Другої світової війни потрапив у полон до військ США, у якому пробув до самої смерті 8 вересня 1947 (за іншими даними, Курт Еберхард помер у 1948[1]).

Комендант Києва[ред. | ред. код]

Протягом 1941—1942 Курт Ебергард обіймав посаду військового коменданта Києва, значну частку населення якого в довоєнний період складали євреї (220 тис. чоловік). Після захоплення Києва німецькою Шостою армією дві третини з них покинули місто. 26 вересня 1941 Ебергард розпорядився розстріляти щонайменше 50 тис. євреїв, що залишилися в Києві.[2] Ебергард виявляв ворожість та нетерпимість до євреїв, слідуючи курсом німецького націонал-соціалізму, та всіляко заохочував їхнє переслідування. 29—30 вересня 1941 зондеркоманда 4а, розташована в Києві, в рамках «боротьби з партизанами» позбавила життя 33 771 мешканця Києва, серед них були не тільки євреї, а й представники інших національностей, що проживали в Києві.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Wolfram Wette, The Wehrmacht: history, myth, reality. Harvard University Press, 2009, стор. 124
  2. Peter Fritzsche. Life and death in the Third Reich. — Harvard University Press, стор. 196
  3. Williamson Murray, Allan Reed Millett, A War To Be Won: fighting the Second World War. — Harvard University Press, стор. 141

Посилання[ред. | ред. код]