Дідона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дідона
Sacchi, Andrea - The Death of Dido - 17th c.jpg
Народилася IX століття до н. е.
Тір, Південний Ліван (провінція), Ліван
Померла VIII століття до н. е.
Карфаген, Туніс, Туніс[1]
·спалення[d] і колота рана
Батько Маттан I[d] або Belus II[d][2]
Брати, сестри  • Анна (грецька міфологія)[d] і Пігмаліон[3][4]
У шлюбі з Sychaeus[d][3]
П.-Н. Ґерен[fr] «Еней розповідає Дідоні про падіння Трої»

Дідо́на (лат. Dido, род. відм. Didonis) — легендарна засновниця Карфагена, первісно — одне з фінікійських божеств. У IX ст. до н. е. — міфічна фінікійська цариця, небога й дружина Сіхея, верховного жерця Мелькарта в Тірі . Коли її брат Пум'ятон убив Сіхея, щоб захопити його скарби, Дідона втекла з Тіра й зі жменькою земляків оселилася на північному узбережжі Африки, біля фінікійської колонії Утіки. Місцевий володар Ярбас пообіцяв віддати Дідоні стільки землі, скільки обійме шкіра з вола; Дідона порізала шкіру на вузькі пасочки й охопила ними територію, на якій заснувала могутнє місто Карфаген. Бувши не в змозі захиститися від ненависних залицянь Ярбаса, вкоротила собі віку.

У мистецтві[ред. | ред. код]

В «Енеїді» Вергілія заснування Карфагена збігається в часі з падінням Трої; як зазначає автор, Дідона. покінчила життя самогубством через те, що її покинув Еней, якому вона ладна була віддати серце і владу над Карфагеном.

Образ Дідони використано в художній літературі (Вергілій, Л. Дольче, А. Арді, Я. Княжнін, М. Муравйов, І. Котляревський, І.Маленький), музиці (Ф. Каваллі, А. Скарлатті, Г. Гендель, Л. Керубіні), живописі (А. Карраччі, Дж. Б. Тьєполо, Г. Рені та ін.).

В «Енеїді» Котляревського Дідона названа «розумною і моторною пані»:

« В тiм городi жила Дидона,
А город звався Карфаген,
Розумна панi i моторна,
Для неї трохи сих iмен:
Трудяща, дуже працьовита,
Весела, гарна, сановита...
»

Вшанування[ред. | ред. код]

На честь божества названо астероїд 209 Дідона.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]