Геннадіївська Біблія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геннадіївська Біблія — перший повний список книг Біблії церковнослов'янською мовою. Сформована 1499 у Новгороді Великому завдяки діяльності новгородського архієпископа Геннадія. Окрім збирання доступних на той час слов'янських текстів, було здійснено наново переклади відсутніх книг (Параліпоменон (Хронік), Ездри, Неємії, Товита, Юдит, Премудрості Соломонової, 1-ша та 2-га Маккавейські, частина книги Естер) із латинської Вульгати, чеських списків, із масоретського тексту. У Геннадіївській Біблії було використано запозичений з латинської Вульгати та німецької друкованої Біблії поділ на книги та розділи. З книги було зроблено кілька списків, один з яких привіз до України за згодою російського царя Івана IV писар Великого князівства Литовського М. Гарабурда. Цей список став основою для підготовки та видання Острозької Біблії (1581).

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]