Глобальне похолодання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Середні температурні аномалії за період з 1965 по 1975 рр. з урахуванням середніх температур за період з 1937 по 1946 рр. Джерело: NASA GISTEMP, 2000, 2001, 2002
Тенденції Глобальне похолодання проти Глобального потепління Джерело: SkepticalScience

Глобальне похолодання — процес поступового охолодження Землі. Гіпотеза, яка постулює глобальне охолодження поверхні Землі та її атмосфери аж до її заледеніння.

Гіпотеза не мала суттєвої наукової підтримки, проте на її користь говорять деякі публікації в науковій і науково-популярній пресі про циклічність льодовикових періодів і тренд зниження середньорічної температури, що спостерігався з 1940-х до початку 1970-х. Зараз більше поширення в наукових колах має гіпотеза глобального потепління, тобто підвищення температури Землі, пов'язане з техногенною діяльністю людини..

Огляд[ред. | ред. код]

У 1970-х роках поширилися думки про те, що глобальні температури показують зменшення з 1945 року. На думку дослідників[кого?], річна температура на Землі знизиться на декілька градусів. Таке явище спостерігалося в період між 1650 і 1850 роками, його було названо «Малий льодовиковий період». Світове похолодання може прийти у 2030–2040 році, але буде не настільки сильним.

Водночас із теорією глобального похолодання почали розглядати можливість масштабного потепління через парникові гази. З наукових робіт, присвячених кліматичним тенденціям XXI століття, 10% були схильні до глобального похолодання, решта — до глобального потепління.[1] До того, як ідея глобального похолодання досягла громадських ЗМІ, температури припинили падіння і на перший план вийшла стурбованість через ефект потепління від викидів вуглекислого газу.[2]

Наразі існують деякі застереження щодо можливих регіональних ефектів похолодання через сповільнення чи припинення термохалінної циркуляції, яке може статися через збільшення кількості прісної води у Північній Атлантиці через танення льодовиків. Імовірність цього вважається загалом низькою і Міжурядова група експертів з питань змін клімату відзначає, що «навіть у моделях, де термогалінна циркуляція послаблюється, все одно присутнє потепління у Європі».[3]

У мистецтві[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. Peterson, Thomas; Connolley, William and Fleck, John (September 2008). The Myth of the 1970s Global Cooling Scientific Consensus. Bulletin of the American Meteorological Society (American Meteorological Society). 89 (9): 1325–1337. Bibcode:2008BAMS...89.1325P. doi:10.1175/2008BAMS2370.1. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 5 грудня 2015. 
  2. Schneider SH (November 1972). Atmospheric particles and climate: can we evaluate the impact of mans activities?. Quaternary Research. 2 (3): 425–35. Bibcode:1972QuRes...2..425S. doi:10.1016/0033-5894(72)90068-3. [Precis Загальний огляд]. 
  3. Intergovernmental Panel on Climate Change. Climate Change 2001: The Scientific Basis. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2005. 

Посилання[ред. | ред. код]