Гончарук Андрій Іванович
| Андрій Іванович Гончарук | ||
![]() | ||
| ||
|---|---|---|
| 5 квітня 2011 року — 24 лютого 2014 року | ||
| Президент: | Віктор Федорович Янукович | |
| ||
| 15 квітня 2013 року — липень 2015 року | ||
| ||
| 31 березня 2010 року — 5 квітня 2011 року | ||
| Президент: | Віктор Федорович Янукович | |
| ||
| 27 березня 2008 року — 31 березня 2010 року | ||
| Президент: | Віктор Андрійович Ющенко | |
| ||
| 27 січня 1999 року — 19 січня 2000 року | ||
| Прем'єр-міністр: | Валерій Павлович Пустовойтенко | |
| Президент: | Леонід Данилович Кучма | |
| Попередник: | Осика Сергій Григорович | |
| Наступник: | міністерство реорганізовано | |
| Народження: |
9 квітня 1961 (64 роки) м. Київ, УРСР | |
| Національність: | українець | |
| Країна: |
| |
| Релігія: | православ'я | |
| Освіта: | Київський державний університет ім. Тараса Шевченка | |
| Батько: | Гончарук Іван Михайлович | |
| Мати: | Гончарук (Лемко) Галина Володимирівна | |
| Шлюб: | Крижанівська Марина Вікторівна | |
| Наукова діяльність | ||
| Наукова сфера: | міжнародна економіка | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
Андрій Іванович Гончарук (нар.9 квітня 1961, м. Київ) — український державний діяч, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол[1].
Андрій Гончарук народився 9 квітня 1961 року в місті Києві.
Закінчивши середню школу № 155 м. Києва, у 1978 році вступив на економічний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1983-го року. Продовжив навчання в аспірантурі Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.
Протягом 1986—1991 років займав посади молодшого, наукового співробітника, виконуючого обов'язки вченого секретаря та вченого секретаря Інституту соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.
У 1988 році захистив кандидатську дисертацію «Вплив науково-технічної революції на характер економічного змагання двох світових систем».[2]. Має вчені звання старшого наукового співробітника (1991 р.) та доцента (2013 р.).
У 1991—1992 роках працював на різних керівних посадах у Міністерстві зовнішньоекономічних зв'язків України, а у 1992—1999 роках на посадах начальника головного управління, заступника, першого заступника Міністра зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.
З 1993 по 2003 рік одночасно є заступником спеціального представника Уряду України при ГАТТ/СОТ, заступником голови урядового комітету України з питань співробітництва з ЄС, співголовою декількох двосторонніх торгово-економічних комісій, главою державної делегації України на переговорах зі вступу України до Світової організації торгівлі. У цей час він бере участь у багатьох у двосторонніх та багатосторонніх переговорах з зарубіжними партнерами в процесі вступу України у СОТ. Був одним із ініціаторів становлення та розвитку в Україні напрямку міжнародної діяльності — торгової дипломатії.[3]
В 1999 році, у віці 37 років, призначений Міністром зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України[4]. На той час наймолодший міністр в усіх урядах України. На цій посаді перебував до початку 2000 року, коли міністерство було реорганізовано. Продовжив займатися зовнішньоекономічним блоком на посаді заступника Міністра економіки України.
У 2001—2003 роках — перший заступник Державного секретаря, Державний секретар з питань торгівлі Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України[5].
З 2000 поєднує державну, дипломатичну діяльність з науково-викладацькою. Професор кафедри міжнародної торгівлі Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (2005—2015 роки).
У 2003 році він стає головним радником з питань торгової політики та захисту на зовнішніх ринках корпорації «Інтерпайп»[6][7].
З 2005 по 2007 рік Андрій Гончарук є радником прем'єр-міністра[8] з питань багатосторонньої торгової дипломатії, зокрема процесу вступу України в СОТ[9][10].
У 2008 році указом президента призначений заступником Глави Секретаріату Президента України[11]. Будучи де-факто дипломатичним радником Президента України, на займаній посаді він займавався усіма міжнародними питаннями, в тому числі зовнішньоекономічними.
2010—2011 — заступник Глави Адміністрації Президента України[12].
З 2011 — радник Президента України - керівник Головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента України [13]. 21 лютого 2014 року подав у відставку[14].
З 15 квітня 2013 — представник України у Світовій організації торгівлі[15] та голова Державної комісії з питань співробітництва з СОТ[16].
З квітня 2014 року — дипломатичний радник Першого Президента України Леоніда Кравчука.
2014—2019 — член наглядової ради Інституту стратегічних досліджень «Нова Україна».
З квітня 2015 року — віце-президент Української асоціації зовнішньої політики[17].
У 2020 р. увійшов до «Ініціативи 16 липня»[18]. Автор понад 30-ти наукових праць.
- 2000 — Державний службовець 1-го рангу[19]
- 2008 — Надзвичайний і Повноважний Посол України[1]
- 2008 — Орден князя Ярослава Мудрого V ст., за внесок в інтеграцію України в Світову організацію торгівлі[20]
- 2009 — Заслужений економіст України[21]
- 2012 — Грамота Співдружності Незалежних держав[22]
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого
- Орден святого великомученика Георгія Побідоносця (УПЦ МП)
- Орден святого рівноапостольного князя Володимира (РПЦ)[23]
- Державні нагороди низки іноземних країн
Одружений, має двох дітей, онучку та онуків.
- ↑ а б Указ Президента України № 438/2008 від 14 травня 2008. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Інтернет-довідник «Офіційна Україна сьогодні»
- ↑ Article in the book «Opportunities and obligations. New Perspectives on Global and US Trade Policy» Kluwer Law International. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 26 січня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 77/99 від 27.01.1999
- ↑ Указ Президента України № 676/2002 від 30.07.2002. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Андрій Гончарук став віце-президентом корпорації «Інтерпайп». Архів оригіналу за 15 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Стаття на офіційному сайті корпорації «Інтерпайп». Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Постанова КМУ № 1461/2006
- ↑ Стаття Гончарука А. І. в газеті «Факти і коментарі». Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Інтерв'ю Андрія Гончарука. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 271/2008. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 460/2010. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 365/2011. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Радник президента Гончарук подав у відставку. Архів оригіналу за 5 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- ↑ Указ Президента України № 215/2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
- ↑ Указ Президента України № 214/2013. Архів оригіналу за 19 квітня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
- ↑ Гончарук Андрій Іванович віце-президент УАЗП. Архів оригіналу за 27 грудня 2015. Процитовано 26 грудня 2015.
- ↑ «Ініціатива 16 липня». sg-sofia.com.ua. Процитовано 20 травня 2025.
- ↑ Указ Президента України № 2/2000. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 108/2008. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Указ Президента України № 620/2009. Архів оригіналу за 13 жовтня 2012. Процитовано 25 січня 2012.
- ↑ Протокольне рішення про нагородження Грамотою Співдружності Незалежних Держав за пропозицією України від 05.12.2012 року. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 30 липня 2013.
- ↑ Стаття. Архів оригіналу за 1 серпня 2013. Процитовано 29 липня 2013.
- Інформація про А. І. Гончарука на офіційному інетернет-представництві Президента України
- Особиста сторінка на сайті Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Інформація про Андрія Гончарука на сайті Mobus.info [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття газети «Факти і коментарі» [Архівовано 24 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Інтерв'ю із Гончаруком А. І. [Архівовано 13 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Народились 9 квітня
- Народились 1961
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Командори ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Трьох зірок
- Заслужені економісти України
- Уряд Валерія Пустовойтенка
- Українські дипломати
- Випускники економічного факультету Київського університету
- Уродженці Києва
- Радники Президента України




