Гуреєв Василь Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Миколайович Гуреєв
6-й Міністр економіки України
3 липня 1995 — 25 лютого 1997
Президент Кучма Леонід Данилович
Попередник Шпек Роман Васильович
Наступник Єхануров Юрій Іванович
Народився 22 квітня 1952(1952-04-22) (71 рік)
хут. Литвинів, Литвинівський район, Ростовської області, Росія
Відомий як економіст, політик
Громадянство Україна
Національність росіянин
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Політична партія ПППУ, Партія регіонів
У шлюбі з Тетяна Олексіївна (1953)
Діти дочка Віра (1978)
Рідня батько Микола Федорович (1924—1999), мати Єфросинія Василівна (1929)
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Україна Народний депутат України
4-го скликання
ПППУ 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
ПППУ 25 травня 2006 23 листопада 2007
6-го скликання
Партія Регіонів 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Гуреєв Василь Миколайович (нар. 22 квітня 1952) — український політик, кандидат економічних наук; народний депутат України четвертого—шостого скликань, член фракції Партії регіонів (з 11.2007), член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з 12.2007); президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром» (з 1998); голова Федерації роботодавців морської індустрії України; заступник голови Федерації роботодавців України; заслужений тренер України з вітрильного спорту.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 22 квітня 1952 року (хутір Литвинів, Литвинівський район, Каменської області, — тепер Білокалитвянський район Ростовської області, Росія); рос.; батько Микола Федорович (1924—1999) — юрист; мати Єфросинія Василівна (1929) — пенс.; дружина Тетяна Олексіївна (1953) — економіст; дочка Віра (1978) — економіст.

Закінчив Ждановський металургійний технікум (1967—1971); Київський університет народного господарства (1978), «Планування промисловості».

Народний депутат України 6-го скликання з 11.2007—12.2012 від Партії регіонів, № 104 в списку. На час виборів: народний депутат України, б/п.

Народний депутат України 5-го скликання 04.2006-11.2007 від Блоку «Наша Україна», № 36 в списку. На час виборів: нар. деп. України, член ПППУ. Член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва (з 07.2006), член фракції Блоку «Наша Україна» (з 04.2006).

Народний депутат України 4-го скликання 04.2002-04.2006 від блоку «За єдину Україну!», № 18 в списку. На час виборів: Міністр промислової політики України, член ПППУ. Член фракції «Єдина Україна» (05.-06.2002), уповноваж. пред. фракції партій ППУ та «Трудова Україна» (06.2002-04.2004), позафракційний (04.-05.2004), уповноважений представник фракції НДП та ПППУ (05.-12.2004), позафракційний (12.2004-01.2005), уповноважений представник групи «Воля народу» (01.-03.2005), член Комітету з питань промислової політики та підприємництва (з 06.2002), уповноважений представник фракції ПППУ (з 03.2005). Голосував за згоду на призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України 21 листопада 2002 року.[1]

З 09.1971 — слюсар, завод «Азовсталь». З 11.1971 — служба в армії, Група рад. військ в Німеччині. З 02.1978 — інженер, гол. економіст, нач. планово-ек. відділу, заст. ген. директора з ек. питань, ВО «Київприлад». З 09.1992 — 1-й заступник начальника упр. ек. аналізу і прогнозування та забезпечення розвитку науки і виробництва в ринкових умовах, Міністерство машинобуд., ВПК і конверсії України. З 01.1993 — заст. Міністра[2], 03.07.1995-25.02.1997 — Міністр економіки України. 26.02.-25.07.1997 — Міністр машинобуд., ВПК і конверсії України. 25.07.1997-01.02.2000 — Міністр промислової політики України. 05.06.2001-24.04.2002 — Міністр промислової політики України. Член президії Політради (02.2000-08.2007), заступник голови ПППУ (07.2000-08.2007).

Був членом Ради національної безпеки при Президентові України, членом Ради національної безпеки і оборони при Президентові України (з 30.08.1996), член Валютно-кредитної ради КМ України (з 09.1995); членом Міжвідомчої комісії з питань регулювання ринку продовольства, цін і доходів сільськогосподарських товаровиробників (з 07.1998); головою Урядової комісії з політики експортного контролю (з 11.1997); член Національної ради з питань якості (09.1997-07.2000); член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (01.1999-07.2001); член Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів (08.2001-03.2003).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Заслужений економіст України (09.1999)[3]. Орден «За заслуги» III (04.2002)[4], ІІ (2004), I ступенів (серпень 2011)[5]. Почесна грамота КМ України (04.2002)[6]. Орден Святого князя Володимира Великого.

Володіє англійською мовою.

Захоплення: вітрильний спорт.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року № 58 «Про призначення Гуреєва В.М. заступником Міністра економіки України».
  3. Указ Президента України від 24 вересня 1999 року № 1222/99 «Про присвоєння В. Гуреєву почесного звання "Заслужений економіст України"»
  4. Указ Президента України від 22 квітня 2002 року № 364/2002 «Про нагородження орденом "За заслуги"»
  5. Указ Президента України від 23 серпня 2011 року № 845/2011 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 20-ї річниці незалежності України»
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2002 року № 550 «Про нагородження Гуреєва В.М. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]