Перейти до вмісту

Група 5 періодичної системи елементів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
H   He
Li Be   B C N O F Ne
Na Mg   Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Uut Uuq Uup Uuh Uus Uuo
 
  * La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
  ** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
Група 5 в періодичній таблиці

Група 5 періодичної системи елементів — група таблиці елементів, до якої належать Ванадій, Ніобій, Тантал та Дубній. За старою класифікацією, що використовує коротку форму періодичної таблиці, групу 5 називали підгрупою ванадію (побічною підгрупою п'ятої групи). Всі елементи групи є перехідними металами.

Перші три елементи групи зустрічаються в природі й мають схожі властивості: це тугоплавкі рідкісні метали. Дубній у природі не зустрічається. Він був синтезований у лабораторіях і не має стійких ізотопів.

Хімічні властивості

[ред. | ред. код]

Більшість елементів групи мають 2 s-електрони і 3 d-електрони на зовнішніх оболонках. Винятком є Ніобій, у якого 1 s-електрон і 4 d-електрони. Хімічні властивості елементів групи визначаються цими 5 електронами. Структура електронних оболонок елементів групи підсумована в таблиці.

Z Елемент Кількість електронів на оболонці
23 Ванадій 2, 8, 11, 2
41 Ніобій 2, 8, 18, 12, 1
73 Тантал 2, 8, 18, 32, 11, 2
105 Дубній 2, 8, 18, 32, 32, 11, 2

Усі вивчені елементи групи є металами, що утворюють прості речовини з високою температурою плавлення і високою хімічною активністю, яка, втім, блокована утворенням окисної плівки на поверхні. Існує декілька оксидів ванадію та ніобію (включаючи нестехіометричні), і тільки один оксид танталу. Незвичною властивістю оксидів елементів групи 5 є висока електропровідність[1]. В неорганічних сполуках елементи групи мають здебільшого ступінь окиснення +5, хоча існують менш стабільні сполуки з меншими ступенями окиснення.

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Holleman, Arnold F.; Wiberg, Egon; Wiberg, Nils; (1985). Lehrbuch der Anorganischen Chemie (German) (вид. 91-100). Walter de Gruyter. ISBN 3-11-007511-3.

Література

[ред. | ред. код]
  • Ахметов Н. С. Загальна та неорганічна хімія. — М. : Вища школа, 2001. — ISBN 5-06-003363-5.
  • Лідин Р. А.. Довідник із загальної та неорганічної хімії. — М. : колоси, 2008. — ISBN 978-5-9532-0465-1.
  • Некрасов Б. В. Основи загальної хімії. — М. : Лань, 2004. — ISBN 5-8114-0501-4.
  • Спіцин В. І., Мартиненко Л. І. Неорганічна хімія. — М. : МДУ, 1991, 1994.
  • Турова Н. Я. Неорганічна хімія в таблицях. Навчальний посібник. — М. : ЧеРо, 2002. — ISBN 5-88711-168-2.
  • Greenwood, Norman N.; Earnshaw, Alan. (1997), Chemistry of the Elements (2nd ed.), Oxford:Butterworth-Heinemann, ISBN 0-08-037941-9
  • F. Albert Cotton, Carlos A. Murillo, and Manfred Bochmann, (1999), Advanced inorganic chemistry. (6th ed.), New York:Wiley-Interscience, ISBN 0-471-19957-5
  • Housecroft, C. E. Sharpe, A. G. (2008). Inorganic Chemistry (3rd ed.). Prentice Hall, ISBN 978-0-13-175553-6