Гіперпаратиреоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гіперпаратиреоз
Parathyroid adenoma histopathology (3).jpg
Мікрознімок аденоми паращитоподібної залози. Фарбування Г-Е.
МКХ-10 E21
МКХ-9 252.0
DiseasesDB 20710
MedlinePlus 001215
eMedicine emerg/265 med/3200
MeSH D006961

Гіперпаратиреоз (Гіперпаратиреоїдоз, Хвороба Реклінгхаузена, Гіперпаратиреоїдна фіброзна остеодистрофія) — захворювання, що виникає внаслідок підвищення секреції паратгормону паращитовидними залозами.[1] Паратгормон посилює виділення фосфору з сечею, що призводить й до втрати кальцію, мобілізації його з кісток із гіперкальціємією та деяким посиленням виділення кальцію із сечею та відкладанням у тканинах.[2][3]

Класифікація[ред.ред. код]

  • Первинний гіперпаратиреоз. Первинний гіперпаратиреоз, обумовлений гіперкальціємією внаслідок надмірного синтезу паратгормону. Розрізняють декілька клінічних форм: кісткову, ниркову, шлунково-кишкову (виразка шлунка, панкреатит, холецистит), серцево-судинну (артеріальна гіпертонія) та інші. У 50% випадків хвороба протікає безсимптомно і тільки виявлена гіперкальціємія дозволяє запідозрити гіперпаратиреоз. Клінічні прояви первинного гіперпаратиреозу характеризуються ураженням центральної нервової системи з наявністю стомлюваності, слабкості, головного білю, депресії, порушенням апетиту, психозів і коматозних станів.
  • Вторинний гіперпаратиреоз. Вторинний гіперпаратиреоз є компенсаторною реакцією на тривалу гіпокальціємію, розвивається в результаті порушення процесів всмоктування в кишечнику (синдром мальабсорбції) або рахіті, синдромі Фанконі і хронічній нирковій недостатності. Вміст кальцію в сироватці крові в нормі або знижений (ніколи не буває підвищеним), а концентрація неорганічного фосфору підвищена (при нирковій формі вторинного гіперпаратиреозу) або знижена (при кишковій формі). Клінічно вторинний гіперпаратиреоз проявляється симптомами і ознаками основного захворювання. При гіпокальціємії спостерігаються парестезії різної локалізації з характерними спазмами м'язів кистей і стоп. У проксимальних відділів кінцівок наголошується слабкість м'язів. Зміни кісткової тканини проявляються остеопорозом, остеосклерозом або фіброзно-кістозним оститом.
  • Третинний. Вторинний гіперпаратиреоз при хронічниму гемодіалізі швидко переходить в третинний гіперпаратиреоз, коли гіперплазія паращитовидних залоз трансформується в аденому, надмірно секретуючий паратгормон.

Етіологія[ред.ред. код]

Симптоми[ред.ред. код]

На знімку макропрепарат аденоми паращитоподібної залози (автор Thomas Zimmermann)

Визначається слабкість, втрата апетиту, біль у підвилочковій ділянці, диспептичні явища. Об'єктивно відмічають тахікардію. Особливо звертає увагу біль у кістках, який може поступово зростати, супроводжуватись спонтанними переломами.Крім того, при ультразвуковому дослідженні нирок може бути виявлено каміння.

  • Рентгенологічно визначають субпериостальну резорбцію кістки, а на пізніших стадіях великі осередки розрідження кісткової тканини.
  • На ЕКГ можливі ознаки гіперкальціємії: вкорочення інтервалу Q-T, поширення QRS, зниження зубця T та збільшення зубця R.

Відкладання кальцію у нирках може призвести до їхнього значного пошкодження із виникненням гіпертонії та порушенням видільної функції.

Слід зазначити, що аналогічні порушення кальцієвого обміну з відповідними клінічними проявами можуть бути при передозуванні вітаміном D, метастазах пухлин у кістки, деяких ураженнях ниро, що необхідно враховувати при встановленні діагнозу.

Діагностика[ред.ред. код]

Лікування[ред.ред. код]

Видалення пухлини або резекція паращитовидних залоз при їхній дифузній гіперплазії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Sulaiman L, Nilsson IL, Juhlin CC, Haglund F, Höög A, Larsson C, Hashemi J. Genetic characterization of large parathyroid adenomas. // Endocr Relat Cancer. — 19 (June 2012) (3) С. 389-407. DOI:10.1530/ERC-11-0140. PMID 22454399.
  2. а б Гульчий Н. В., Кущаева Е. С., Макеев С. С., Цымбалюк С. Н., Олейник А. Б. Использование сцинтиграфии с Tc-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной и паращитовидных желез. Український медичний частопис // № 1 (33).- 2003. — с. 43-55.
  3. Fraser WD Hyperparathyroidism // Lancet. — 374 (July 2009) (9684) С. 145–58. DOI:10.1016/S0140-6736(09)60507-9. PMID 19595349.

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Белые пятна» современной медицины_Виктория Астахова — стаття-інтерв'ю у медичній газеті «Здоров'я України».