Гіперпаратиреоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук


Гіперпаратиреоз
Parathyreoidea Adenom III.jpg
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 E21
OMIM [1]
DiseasesDB 20710
MedlinePlus 001215
eMedicine emerg/265 med/3200
MeSH D006961
CMNS: Гіперпаратиреоз на Вікісховищі

Гіперпаратиреоз (Аденома паращитоподібної залози, Гіперпаратиреоїдоз, Хвороба Реклінгхаузена, Гіперпаратиреоїдна фіброзна остеодистрофія) — захворювання, що виникає внаслідок підвищення секреції паратгормону паращитовидними залозами.[1] Паратгормон посилює виділення фосфору з сечею, що призводить й до втрати кальцію, мобілізації його з кісток із гіперкальціємією та деяким посиленням виділення кальцію із сечею та відкладанням у тканинах.[2][3]

Класифікація[ред.ред. код]

  • Первинний гіперпаратиреоз. Первинний гіперпаратиреоз, обумовлений гіперкальціємією внаслідок надмірного синтезу паратгормону. Розрізняють декілька клінічних форм: кісткову, ниркову, шлунково-кишкову (виразка шлунка, панкреатит, холецистит), серцево-судинну (артеріальна гіпертонія) та інші. У 50% випадків хвороба протікає безсимптомно і тільки виявлена гіперкальціємія дозволяє запідозрити гіперпаратиреоз. Клінічні прояви первинного гіперпаратиреозу характеризуються ураженням центральної нервової системи з наявністю стомлюваності, слабкості, головного білю, депресії, порушенням апетиту, психозів і коматозних станів.
  • Вторинний гіперпаратиреоз. Вторинний гіперпаратиреоз є компенсаторною реакцією на тривалу гіпокальціємію, розвивається в результаті порушення процесів всмоктування в кишечнику (синдром мальабсорбції) або рахіті, синдромі Фанконі і хронічній нирковій недостатності. Вміст кальцію в сироватці крові в нормі або знижений (ніколи не буває підвищеним), а концентрація неорганічного фосфору підвищена (при нирковій формі вторинного гіперпаратиреозу) або знижена (при кишковій формі). Клінічно вторинний гіперпаратиреоз проявляється симптомами і ознаками основного захворювання. При гіпокальціємії спостерігаються парестезії різної локалізації з характерними спазмами м'язів кистей і стоп. У проксимальних відділів кінцівок наголошується слабкість м'язів. Зміни кісткової тканини проявляються остеопорозом, остеосклерозом або фіброзно-кістозним оститом.
  • Третинний. Вторинний гіперпаратиреоз при хронічниму гемодіалізі швидко переходить в третинний гіперпаратиреоз, коли гіперплазія паращитовидних залоз трансформується в аденому, надмірно секретуючий паратгормон.

Етіологія[ред.ред. код]

Симптоми[ред.ред. код]

На знімку макропрепарат аденоми паращитоподібної залози (автор Thomas Zimmermann)
Мікрознімок аденоми паращитоподібної залози. Фарбування Г-Е

Визначається слабкість, втрата апетиту, біль у підвилочковій ділянці, диспептичні явища. Об'єктивно відмічають тахікардію. Особливо звертає увагу біль у кістках, який може поступово зростати, супроводжуватись спонтанними переломами.Крім того, при ультразвуковому дослідженні нирок може бути виявлено каміння.

  • Рентгенологічно визначають субпериостальну резорбцію кістки, а на пізніших стадіях великі осередки розрідження кісткової тканини.
  • На ЕКГ можливі ознаки гіперкальціємії: вкорочення інтервалу Q-T, поширення QRS, зниження зубця T та збільшення зубця R.

Відкладання кальцію у нирках може призвести до їхнього значного пошкодження із виникненням гіпертонії та порушенням видільної функції.

Слід зазначити, що аналогічні порушення кальцієвого обміну з відповідними клінічними проявами можуть бути при передозуванні вітаміном D, метастазах пухлин у кістки, деяких ураженнях ниро, що необхідно враховувати при встановленні діагнозу.

Діагностика[ред.ред. код]

Лікування[ред.ред. код]

Видалення пухлини або резекція паращитовидних залоз при їхній дифузній гіперплазії.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Sulaiman L, Nilsson IL, Juhlin CC, Haglund F, Höög A, Larsson C, Hashemi J. (June 2012). Genetic characterization of large parathyroid adenomas.. Endocr Relat Cancer 19 (3). с. 389–407. PMID 22454399. doi:10.1530/ERC-11-0140. 
  2. а б Гульчий Н. В., Кущаева Е. С., Макеев С. С., Цымбалюк С. Н., Олейник А. Б. Использование сцинтиграфии с Tc-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной и паращитовидных желез. Український медичний частопис // № 1 (33).- 2003. — с. 43-55.
  3. Fraser WD (July 2009). Hyperparathyroidism. Lancet 374 (9684). с. 145–58. PMID 19595349. doi:10.1016/S0140-6736(09)60507-9. 

Посилання[ред.ред. код]

  1. «Белые пятна» современной медицины_Виктория Астахова — стаття-інтерв'ю у медичній газеті «Здоров'я України».