Децим Юній Брут (консул 77 року до н.е.)
Децим Юній Брут | |
---|---|
лат. D. Iunius D.f.M.n. Brutus | |
Народився | 2 століття до н. е. або 120 до н. е.[1] Стародавній Рим |
Помер | 1 століття до н. е. невідомо |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
Посада | давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
Конфесія | давньоримська релігія |
Рід | Юнії Брутиd |
Батько | Децим Юній Брут Каллаік[1][1] |
Мати | Clodiad |
Брати, сестри | Ліцинія Старша[1][1], Ліцинія Красса Молодша[1][1], Публій Ліциній Красс Дівіт, Юнія Брута і Луцій Юній Брут Дамасіпп |
У шлюбі з | Postumiad і Семпронія[1][1] |
Діти | Децім Юній Брут Альбін[1][1] |
Децим Юній Брут (130 — 63 рр. до н. е.) — політичний та військовий діяч пізньої Римської республіки, консул 77 року до н. е.
Походив з роду нобілів Юніїв. Син Децима Юнія Брута Калаїка, консула 138 року до н. е., та Клавдії. Вивчав грецьку та латинську літературу.
У 100 році до н. е. взяв участь у придушенні руху Луція Аппулея Сатурніна. У 92 році до н. е. його обрано претором. У 90-х роках до н. е. часто виступав у судових процесах. Під час громадянською війни між Луцієм Суллою та Гаєм Марієм у 80-х роках до н. е. Децим Брут був на боці сулланців. У 77 році до н. е. Брута обрано консулом разом з Мамерком Емілієм Лепідом Лівіаном. Під час його каденції спалахнув заколот Марка Емілія Лепіда, який незабаром був придушений. На цій посаді сприяв зміцненню сулланського режиму.
У 74 році до н. е. виступив поручителем будівельного підрядчика Публія Юнія, але був вимушений закласти свої землі внаслідок несправедливого рішення міського претора Корнелія Верреса. Брав опосередковану участь у змові Луція Сергія Катіліни.
1. Дружина — Постумія.
Діти:
- Децим Юній Брут Альбін, претор 48 року до н. е.
2. Дружина — Семпронія.
Діти:
- імена невідомі.
- Hans Georg Gundel: Brutus 1. // Der Kleine Pauly (KlP). Band 1, Stuttgart 1964, Sp. 955. (нім.)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3