Еміль Жерар фон Фестенбурґ
| Еміль Жерар фон Фестенбурґ | |
|---|---|
| Emil Gérard von Festenburg | |
 | |
| Народився | 1800 |
| Помер | 1849 |
| Підданство |
 Австрійська імперія |
| Місце проживання | Львів |
| Діяльність | політика, адміністрація |
| Титул | доктор права |
| Посада | Бурмистр Львова |
| Попередник | Йоганн Гомме |
| Наступник | Карл Гьопфлінґен фон Берґендорф |
| Рід | Gérard von Festenburg |
| У шлюбі з | Юлія Фелянер (Julia Velaner) |
| Діти | Юлія, Кароліна |
Еміль Жерар (Ґерард) фон Фестенбурґ (нім. Emil Gerard von Festenburg[1][2][3], Emil Gérard von Festenburg[4], Emil Gérard de Festenburg; 1800—1849) — австрійський чиновник, правник, доктор права. Бурмистр Львова (1842—1848), цісарсько-королівський радник.
Життєпис[ред. | ред. код]
У першій половині 1830-х був бурмистром Дрогобича, потім секретарем Галицького губерніуму. 15 березня 1842 призначений на посаду бурмистра Львова. Ліберал за світоглядом, вибудовував дружні стосунки з львівськими міщанами.
У 1848—1849 роках Європою прокотилася хвиля революцій, відомих як Весна народів, що ставили за мету демократизацію політичного життя та створення національних держав. У Львові масові виступи відбулися 18-19 та 21 березня. В цьому контексті Еміль Жерар фон Фестенбурґ подав у відставку й відбув до Відня.
Мав титул цісарсько-королівського радника (нім. k. k. Rath)[5].
Родина[ред. | ред. код]
Брат — Авґуст Жерар фон Фестенбурґ, окружний староста (крайсгауптман) у Ряшеві та Станиславові (1848).
-
Мартин Яблонський. Еміль Жерар фон Фестенбурґ з донькою Юлією (1839) -
Мартин Яблонський. Юлія Жерар фон Фестенбурґ з донькою Кароліною (1839)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Provinzial Handbuch des Königreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1845 [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — Lemberg, 1845. — S. 190, 235, 450; Provinzial Handbuch des Königreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1846 [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Lemberg, 1846. — S. 189, 235, 244. (нім.)
- ↑ Amts-Blatt zur …Linzer Zeitung [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.]. — 1839. — № 19 (8. März). — S. 2 [101]. (нім.)
- ↑ Innsbrucker Zeitung [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.]. — 1849. — № 55 (7. März). — S. 3 [221]. (нім.)
- ↑ Linzer Zeitung [Архівовано 16 червня 2020 у Wayback Machine.]. — 1846. — № 169 (22. October). — S. 1. (нім.)
- ↑ Provinzial Handbuch des Königreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1845 [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]. — Lemberg, 1845. — S. 235, 450; Provinzial Handbuch des Königreiche Galizien und Lodomerien für das jahr 1846 [Архівовано 21 квітня 2021 у Wayback Machine.]. — Lemberg, 1846. — S. 458. (нім.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Гуменний В. Як Львів у 1848 році штурмували, або чому не всі революції закінчуються добре [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Фотографії старого Львова. — 2016. — 4 лют.
- Gerard de Festenburg [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Cracovia Leopolis. (пол.)
