Овсянко Петро Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Овсянко Петро Федорович
Народився 1917
Мала Вергунка
Помер 15 січня 1962(1962-01-15)
Львів, Українська РСР, СРСР
Поховання
Країна Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic.svg Українська РСР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч, політик
Учасник німецько-радянська війна і радянсько-японська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Вітчизняної війни II ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки медаль «За бойові заслуги» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта» медаль «За визволення Праги»

Петро́ Фе́дорович Овся́нко (1917, селище Мала Вергунка, тепер у складі міста Луганська Луганської області — 15 січня 1962, місто Львів) — український радянський діяч, 1-й секретар Львівського міськкому КПУ, голова Львівського міськвиконкому. Депутат Верховної Ради УРСР 5-го скликання. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1960 — січні 1962 року.

Біографія[ред. | ред. код]

З серпня 1938 року — у Червоній армії.

Член ВКП(б) з 1939 року.

Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Служив начальником окремої ремонтно-відновлювальної роти 21-ї окремої танкової бригади 30-ї армії, помічником начальника відділу ремонту і експлуатації Управління автобронетанкових військ 41-ї армії Калінінського фронту, начальником відділу ремонту і експлуатації Управління командувача бронетанкових і механізованих військ Степового, 2-го Українського фронтів.

Учасник радянсько-японської війни 1945 року. Служив начальником відділу ремонту і евакуації Управління командувача бронетанкових і механізованих військ Забайкальського фронту.

Пам'ятник на могилі П.Овсянко..jpg

Після демобілізації працював начальником (директором) Львівського бронетанкового (танкоремонтного) заводу № 17.

У 1956 — січні 1958 року — голова виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих Львівської області.

15 січня 1958 — 15 січня 1962 року — 1-й секретар Львівського міського комітету КПУ Львівської області.

Був причетний до справи «львівських текстильників» (розкрадачів соціалістичної власності).

Покінчив життя самогубством. Похований на 57 полі Личаківського цвинтаря у Львові.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]