Пєхота Володимир Юлійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Юлійович Пєхота
Пєхота Володимир Юлійович.tif
Народився 20 червня 1939(1939-06-20) (79 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українець
Діяльність народний депутат України
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка» і Академія суспільних наук при ЦК КПРС[d]
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d], Народний депутат України, Народний депутат України[1], Народний депутат України[2] і Народний депутат України[3]
Партія ПР
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Дружби народів
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений будівельник України
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 21 грудня 1994 12 травня 1998
4-го скликання
Партія регіонів 14 травня 2002 25 травня 2006
5-го скликання
Партія регіонів 25 травня 2006 23 листопада 2007

Володимир Юлійович Пєхота (нар. 20 червня 1939, Харків, Українська РСР, СРСР) — український радянський політичний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Народний депутат України 2-го, 4-го та 5-го скликань.

Член КПРС з 1965 року. Член Партії регіонів (з листопада 2000); заступник голови Політвиконкому Партії регіонів (з квітня 2003).

Освіта[ред. | ред. код]

Львівський політехнічний інститут (1966), інженер-механік; Академія суспільних наук при ЦК КПРС, економічне відділення (1985), економіст.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Вересень 2007 — кандидат в народні депутати України від Партії регіонів, № 255 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР.

Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 до листопада 2007 від Партії регіонів, № 130 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету доходів бюджету Комітету з питань бюджету (з липня 2006).

Народний депутат України 4-го скликання з квітня 2002 до квітня 2006 від Блоку «За єдину Україну!», № 39 в списку. На час виборів: заступник голови Партії регіонів — керівник центрального апарату Партії регіонів, член ПР. Член фракції «Єдина Україна» (травень — червень 2002), член групи «Європейський вибір» (червень 2002 — листопад 2003, керівник з вересня 2002), уповноважений представник фракції «Регіони України» (листопад 2003 — вересень 2005), уповноважений представник фракції Партії регіонів «Регіони України» (з вересня 2005). Член Комітету з питань бюджету (з червня 2002). Голосував за згоду на призначення Віктора Януковича прем'єр-міністром України 21 листопада 2002 року.[4]

Народний депутат України 2-го скликання з листопада 1994 (1-й тур) до квітня 1998, Московський виборчій округ № 374, Харківська область, висунутий трудовим колективом. Член МДГ. Голова підкомітету формування державних інвестицій та аналізу ефективності їх використання Комітету з питань бюджету.

19591961 — слюсар-інструментальник, старший технік-конструктор Харківського електромеханічного заводу.

19611962 — старший механік Інституту машинознавства і автоматики АНУ, м. Львів.

З 1962 — інженер-конструктор, начальник експериментально-механічної дільниці, начальник конструкторського бюро, 19681970 — секретар парткому Львівського хіміко-фармацевтичного заводу.

19701973 — 2-й секретар Ленінського райкому КПУ м. Львова.

20 лютого 1973– грудень 1980 — 2-й секретар Львівського міськкому КПУ.

3 грудня 1980 до листопада 1988 — голова виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів.

З 23 листопада 1988 — керуючий справами Ради Міністрів УРСР.

З травня 1991 — Державний секретар Кабінету Міністрів України.

Лютий — жовтень 1992 — Міністр Кабінету Міністрів України.

Жовтень 1992 — листопад 1994 — віце-президент державної будівельної корпорації «Укрбуд».

19982000 — головний експерт з інвестиційних програм та капітального будівництва ДП «Мазда Моторс України», м. Київ.

20002001 — заступник голови — керівник секретаріату Партії регіонального відродження України, керівник апарату Партії регіонів.

20012002 — заступник голови Партії регіонів — керівник центрального апарату.

Член політвиконкому ПРВУ (з березня 1999), заступник голови ПРВУ (жовтень 1997 — листопад 2000), член президії Політради ПРВУ; член президії Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України», керівник центрального апарату Партії регіонів (з листопада 2000), керівник центрального апарату — заступник голови Партії регіонів (з грудня 2001).

Заслужений будівельник України (червень 2004). Ордени Трудового Червоного Прапора (травень 1976, травень 1981), Дружби народів (липень 1986). Орден «За заслуги» III ступеня (червень 1999). Медалі.

Родина й особисте[ред. | ред. код]

Дружина — інженер-технолог; син — радіотехнік; дочка — художник-модельєр.

Захоплення: шахи, теніс.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]