Петро Штехер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Петро Штехер
Петро Штехер

Час на посаді:
1407 — 1407

Райця Львова
Час на посаді:
1396 — 1409

Помер1409
ГромадянствоCoat of arms of Lviv.svg Львів
ПідданствоKingdom of Poland-flag.svg Королівство Польське
Національністьнімець

Рід Штехери
БатькоЮрій або Руперт Штехери
ДітиЯн Штехер (нім. Hanel, Hanleyn)
БратиГеоргій Штехер

Петро Штехер (нім. Peter Stecher лат. Petrus Stecher) — львівський бургомістр та будівничий доби середньовіччя. Біографічних відомостей збереглось мало. Рік народження і смерті невідомий. Ймовірно, був правнуком Бертольда Штехера і внуком Матеуса Штехера — львівських війтів княжого періоду (XIII ст.). Мав статус міського будівничого.

Життєпис[ред. | ред. код]

До 1382 року проживав у будинку навпроти Латинського катедрального собору (відомо, що того року продав його Генрикові з Теребовлі). 1388 року придбав пекарню. Обраний лавником у 13821384 і 1388 роках, міським райцею в 1396—1409 рр. був також бургомістром Львова. Протягом 14041407 року збудував міський водогін, провівши глиняними трубами воду з Погулянки. 1405 року здійснив поїздку до Кракова, ймовірно, у справах будівництва водогону (краківський водогін на той момент ще будувався). Керував будівництвом Латинського катедрального собору.

Родина Штехерів були власником фільварку на сучасному Замарстинові. В 1386—1423 роках Петро Штехер, а після смерті останнього його вдова, продали цю землю родині Зоммерштайнів, від їхнього прізвища і пішла сучасна назва.

Фелікс Гонткевич відмічав подібність плану львівської катедри і дрогобицького костелу святого Варфоломія. Через це припускав участь Штехера у будівництві останнього.[1] Діонісій Зубрицький вказував, що у 1404 році за його сприяння засклепили і завершили будівництво презбітерію фарного костелу Львова.[2] Леонтій Войтович стверджує, що він опікувався будівництвом майбутньої катедри у Львові, яку в 1380-х роках розпочали зводити з ініціативи львівських міщан-католиків[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gątkiewicz F. Część historyczna // Kościół w Drohobyczu. — [б. м.]: [б. в.], 1903. — S. 11.
  2. Zubryćkyj D. Kronika miasta Lwowa. — Lwów : w księngarni Kajetana Jabłońskiego, 1844. — S. 67. (пол.)
  3. Войтович Л.Польський король Казимир ІІІ і боротьба за спадщину Романовичів Архівовано 15 лютий 2017 у Wayback Machine. // Вісник Львівського у-ту. Серія історична. — 2011. — Вип. 46. — С. 40.

Джерела[ред. | ред. код]