Валеріан Алембек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Валеріан Альнпек (Альнпех)[1][2], полонізоване Валеріан Алембек[3][4] (?, Львів — 16 лютого 1676, Львів) — вчений, львівський міщанин, багатолітній лавник, райця та бурґомістр міста Львова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Яна Альнпека.

Навчався у Краківському університеті (бакалавр 1634, маґістр 1638 року). В 1638 році — професор Замойської академії, спoчатку математики, потім філософії. В 1646-48 роках навчався у Падуанському університеті, тут став доктором медицини. 1650—1652 — ректор Замойської академії. Після відставки переїхав до Львова, в 1653 році став лавником, у 1654 році — райцею. Завдяки вченості, відмінній мові був у складі делегації для перемовин з Богданом Хмельницьким під час облоги Львова у 1655 році. В 1659 році як львівський війт впливав на полагодження домових суперечок. Мав найбільшу свого часу приватну збірку книжок, яку склали 3 покоління роду. Друком виходили його панегірики. Королем Міхалом Корибутом-Вишневецьким був призначений лікарем королівського двору.

Його боржниками були, зокрема: Сапіги (борг — 1640 злотих), Костянтин Вишневецький (4551 зл. під заставу срібних речей та карти з підписом князя), Сенявські (2000 зл. під заставу клейнодів), гетьман Януш Радзивілл (2630 зл. без застави), брацлавська воєводина Потоцька (2764 зл.), колишній львівський староста Ян Цетнер (800 зл.) та інші.

У 1653 році одружився у Львові з Катажиною Габерманувною. Діти: Людвік Валеріян, Ян, Юзеф, донька — дружина Зиґмунта Ґінтера.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Козицький А. М., Білостоцький С. М. Кримінальний світ старого Льовова. — Л. : Афіша, 2001. — 228 стор.
  2. Держава і право. Випуск 38, 2008 рік. — С. 187.
  3. Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. — Л. : Центр Європи, 2002. — 601 с.
  4. Алембек Валеріан // Енциклопедія Львова: в 3 т. / за ред.: А. Козицького, І. Підкови. — Л. : Літопис, 2007. — 651+[4] с. ISBN 966-7007-68-8

Джерела[ред. | ред. код]