Захарівка (Маріупольський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Захарівка
Герб Захаровки.png
Герб Захарівки
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Маріупольський район
Рада Мангушська селищна громада
Код КОАТУУ 1423986602
Облікова картка Захарівка 
Основні дані
Засноване 1750
Населення 660
Поштовий індекс 87410
Телефонний код +380 6297
Географічні дані
Географічні координати 47°08′19″ пн. ш. 36°58′46″ сх. д. / 47.13861° пн. ш. 36.97944° сх. д. / 47.13861; 36.97944Координати: 47°08′19″ пн. ш. 36°58′46″ сх. д. / 47.13861° пн. ш. 36.97944° сх. д. / 47.13861; 36.97944
Середня висота
над рівнем моря
62 м
Водойми р. Берда
Відстань до
обласного центру
148 км
Відстань до
районного центру
28,9 км
Найближча залізнична станція Комиш-Зоря
Відстань до
залізничної станції
40,3 км
Місцева влада
Адреса ради 87410, с. Стародубівка, вул. Миру, 38
Сільський голова Іванін Михайло Миколайович
Карта
Захарівка. Карта розташування: Україна
Захарівка
Захарівка
Захарівка. Карта розташування: Донецька область
Захарівка
Захарівка

Заха́рівка — село в Мангушській селищній територіальній громаді Маріупольського району Донецької області України.

Поблизу села розташований регіональний ландшафтний парк «Половецький степ».

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Село Захарівка розташоване за 148 км від обласного центра Донецька. До райцентру Мангуша відстань становить близько 28 км. Шлях частково збігається із трасою М14 та єврошляхом E58. Селом протікають річка Берда. Територія села межує із землями Бердянського району Запорізької області та Нікольським районом Донецької області.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 660 осіб, із них 89,09 % зазначили рідною мову українську та 10,91 % — російську[1].

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 3105 осіб (1559 чоловічої статі та 1546 — жіночої), налічувалось 425 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Темрюцької волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії, мешкало 1341 особа, налічувалось 159 дворових господарств, існували православна церква, школа й лавка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до осіб (? чоловічої статі та ? — жіночої), з яких ? — православної віри[4].

У 1908 році в селі мешкало ? осіб (? чоловічої статі та ? — жіночої), налічувалось ? дворових господарства[5].

Цікавинки[ред. | ред. код]

Цікавинкою села є міст через Берду, зруйнований ще за часів Другої світової війни. Річ у тім, що раніше через село проходила коротка дорога з Маріуполя в Запорізьку область, насамперед через Берестове, Андріївку тощо.

Після закінчення військових дій розбомблений міст над Бердою не стали відновлювати. Натомість, щоб не їхати довгою дорогою через Карла Маркса, водії за гарної погоди долають Берду вбрід. Висота води становить 20-30 см. Якщо це весняний або післядощовий період, то з Маріуполя дорога до Берестового займе через Карла Маркса замість 60—90 кілометрів. Дорога вже не має значного транспортного значення, як колись, але для мешканців регіону становить істотну перешкоду.

Вантажівки за будь-якою погоди можуть вбрід перетнути Берду.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 598) (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  5. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 29-2)

Посилання[ред. | ред. код]