Захват
 | Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (квітень 2014) |
 | Ця стаття не містить посилань на джерела. (квітень 2014) |
За́хват — велике внутрішнє піднесення, почуття радісного задоволення, стан зачарованості, позитивне емоційне збудження.
Дитина знайомиться з цим почуттям, бувши предметом захоплення батьків. Один з підлітків охарактеризував почуття захвату як «суміш подиву і чогось прекрасного».
Замилування — сильне почуття. Ймовірно, його функція — пробудження ініціативи. Це почуття творче для його носія, воно допомагає людям знаходити один одного і улюблену справу. Людині властиво захоплюватися природою і мистецтвом, а також іншою людиною. Захоплюючись іншою людиною, людина здатна приписати їй властивості, породжені нашою фантазією. Але реальна людина може не відповідати тому образу, який створила фантазія. І тоді на зміну захопленню може прийти розчарування і разом з ним образа на того, ким захоплювалися.[1]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Лариса РУДНЕВА, психолог. Восхищение [Архівовано 5 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Здоровье школьника. № 1, 2010. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Захват. |
- Захват // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
|
Це незавершена стаття з психології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |